Вчені підтвердили існування ефекту бабусі і дізналися, які самі бабусі корисні

0
275


Багато антропологи й еволюційні біологи впевнені, що величезну роль у виживанні і процвітання людства зіграв «ефект бабусі». І відразу дві наукові роботи, проведені фінськими і канадськими вченими, підтверджують цю думку.
Гіпотеза бабусі (Grandmother hypothesis) свідчить, що в певний період життя для жінок стає важливіше турбота про потомство, ніж народження нових дітей. Перенаправивши свою енергію на підтримку наступних поколінь, перші бабусі в еволюційній історії Homo sapiens стали причиною людського довголіття і, як не дивно, моногамії.
Раніше фахівці частіше розглядали роль древніх бабусь, тепер же вирішили проаналізувати більш сучасні дані, зібрані в 17-18 століттях.
Автори першого дослідження вивчили записи з церковних книг Фінляндії, щоб оцінити, як наявність у сім’ях бабусь вплинуло на показники виживаності дітей. Вони проаналізували дані про майже 6000 дітей, більше 1000 бабусі по материнській лінії і більше 1000 по батьківській. Записи охоплювали 160-літній період.
Виявилося, що в сім’ях з бабусями по материнській лінії у віці від 50 до 75 років народжувалася значно більше дітей (онуків цих жінок). Рівень виживання дітей у віці від двох до п’яти років був вищим майже на 30%, ніж у сім’ях, де не було бабусь.
Між тим присутність бабусі по батьківській лінії старше 75 років чинило протилежний ефект: в таких сім’ях виживаність дітей була нижче на 37%, ніж у сім’ях без бабусь.
Можливо, це пояснюється тим, що в більш похилому віці жінки вже не могли надавати допомогу і підтримку у вихованні і догляді за дітьми, вважають вчені.
У другій роботі розглядалися запису про народжуваності і смертності, зроблені в 150 церковних парафіях Квебеку (франкомовної канадської провінції) майже за два століття. У записах містилися відомості приблизно про 3300 бабусь, у яких було в загальній складності понад 56 тисяч онуків.
Як і в першому випадку, «ефект бабусі» був очевидний: у сім’ях, де жінкам допомагали їх матері, народжувалося в середньому на двох дітей більше, а виживаність онуків у віці до 15 років була вище (виживало на одну дитину на сім’ю більше порівняно з сім’ями, де бабусь не було).
Наголошується, що жінки, які проживали разом з матерями, самі народили первістка у середньому на чотири місяці раніше, ніж ті, чиї матері померли і жили далеко.
Кількість дітей у сім’ї також виявилося пов’язано з географічним фактором: чим далі мати жила від дочки, тим менше дітей було у останньої і тим нижче була виживаність серед них.
Ці результати підтверджують гіпотезу бабусі і свідчать про те, що присутність зрілих і досвідчених жінок дійсно позначається на кількості нащадків і їх виживання, підсумовують експерти.
Відповідні наукові статті опубліковані в журналі Current Biology: перша і друга.
До речі, фахівці також вважають, що «ефект бабусі» тісно пов’язаний з виникненням менопаузи.
Втрата фертильності в певному віці для жінок є природним етапом старіння. Однак у тваринному світі це явище вкрай рідкісне. Менопауза властива лише деяким морським ссавцям – гриндам і косаткам.