Історія російської розвідки – одна з найдивовижніших у світі. Опис спеціальних операцій проведених її представниками не перестає дивувати істориків і давати сюжети для численних гостросюжетних романів і кінострічок. Тим не менш, досконалий подвиг уродженцем Пензи Василем Рябовим воістину вражає. Під час Російсько-Японської війни він, переодягнувшись китайцем, не впізнаним зумів проникнути на територію розташування японських частин у Маньчжурії.
Мистецтво перевтілення
Народився видатний розвідник в невеликому селі Іванівка в Пензенській губернії у 1871 році. З дитинства Василь Тимофійович Рябов захоплювався полюванням, згодом у досконалості опанувавши мистецтвом маскування під час перебування в лісі. Як більшість молодих людей його соціального походження, Василь Рябов відслужив строкову військову службу, після якої перебрався жити в село Лебедівка, що знаходиться по сусідству від його рідного села. Сьогодні в центрі цього населеного пункту встановлено пам’ятник на честь легендарного земляка. Незважаючи на те, що людиною Василь Тимофійович був працьовитим, він досить швидко зрозумів, що громадянська життя не для нього. Ледве почалася Російсько-Японська війна, як Рябов, не роздумуючи, записався добровольцем у 284-ї Чембарский полк. Незабаром разом з однополчанами він вже бився проти японських військ на території Маньчжурії. Командування високо цінувало виконавчого підлеглого, призначивши його з урахуванням цивільної професії в команду мисливців-розвідників. При цьому необхідно відзначити, що серед однополчан Василь Тимофійович був душею компанії, в хвилини рідкісного відпочинку смішно копіюючи міміку, жести й манери поведінки японців. У мистецтві перевтілення Рябов досяг настільки вражаючих результатів, що одного разу зважився на зухвалу витівку, яка в результаті коштувала йому життя.
Театр одного актора
Як-то раз після важливого бою біля села Ляояна в 1904 році командування російських військ терміново потрібні детальні розвідувальні дані про дислокацію японських військ. Однак проникнути на територію, зайняту військами противника було не тільки складно, але і вкрай небезпечно. Будь-російська миттєво був би пізнаний і убитий. Тим не менш, незважаючи на всі застереження товаришів вирушити на розвідку добровільно зголосився Василь Рябов. 14 вересня (за старим стилем) він переодягнувся в одяг простого китайського селянина, причепив до голові косу і, надавши формі особи характерний вираз, перейшов лінію фронту. Найдивовижніше, що ні японці, ні самі китайці не розпізнали підроблення. Простий російський житель Пензи, завдяки мистецтву перевтілення був прийнятий ними за самого справжнього китайського селянина. Всі необхідні розвідувальні відомості досить швидко були зібрані, і Рябов рушив в зворотний шлях. Але, на свою біду, він зустрів озброєний загін японців, один з яких зажадав напоїти його коня. На жаль, Рябов не зміг цього зробити, оскільки не знав японської мови. Розсерджений вершник смикнув його за косу, яка так і залишилася в руці ураженого японця. Рябова схопили.
За законами військового часу російського розвідника японське командування засудив до розстрілу. Страта відбулася 17 вересня (за старим стилем) 1914 року. Смерть Василь Тимофійович прийняв з гордо піднятою головою. Уражені японці, настільки глибоко перейнялися мужністю розвідника, що нарекли його «російським самураєм». Найдивовижніше, що про трагічну долю Василя Тимофійовича російському командуванню повідомили самі японці. Через добу після його розстрілу, роз’їзд 1-го Оренбурзького козачого полку виявив лист японського капітана, приколоте до дуба на видному місці. В ньому від імені свого командування японський офіцер повідомляв, що ними спійманий російський розвідник Василь Рябов. Далі наводилися подробиці його арешту і допиту, під час якого Рябов тримався дуже мужньо. Вражені її стійкістю, японці в листі вирішили виявити повагу до російської армії, яка зуміла виховати у своїх лавах такого гідного, повного відваги, стійкості та любові до батьківщини воїна. Примітно, що вже в листопаді 1914 року вийшла німа кінокартина, экранизировавшая подвиг Василя Рябова — «Подвиг рядового Василя Рябова».
