Жив в одному місті мужик. Любив він погуляти й повеселитись. Любив в карти з друзями перекинутися на інтерес. Бувало, програвав, але зазвичай йому щастило, завжди при грошах був.
Але як-то раз удача від нього відвернулася, програвся в пух і прах, грошей немає навіть на таксі. Бреде він по місту, побачив таксі, і до нього:
— Шеф, виручай, програвся в пух і прах, ти мене раніше, бувало, возив, добрось до дому, я з квартири вийду — розрахуюся.
— Нєє, мужик, немає грошей — немає доставки, — сказав таксист і поїхав.
Довго йшов мужик до будинку, ледве дістався. Але зарік дав собі, як буде можливість — цього таксисту помститися.
І от якось раз він виходить з крутого шинку, грошей на кишені — вагон. І бачить на стоянці велика кількість таксистів, і в тому числі той самий.
Підходить до кожного таксі й говорить високим голосом наступне:
— Гей, красень, поїхали до мене додому, розважимося?
Закономірно одержує відповідь:
— Та пішов би ти на …
Обійшов всіх. Останнім підходить до свого давнього кривдника, протягує гроші і каже вже звичайним голосом:
— Додому повезеш?
— Гроші є — відвезу.
— Чудово, тоді вперед і швидше! І не забудь колег подякувати аварійкою, що замовлення тобі віддали. 😉
