Війна струмів: протистояння Томаса Едісона і Ніколи Тесли

0
25

В кінці 2007 року головний інженер комунальної компанії Consolidated Edison власноруч перерізав символічну кабель, і Нью-Йорк остаточно перейшов з постійного струму на змінний. Так закінчилося столітнє протистояння Томаса Едісона і Ніколи Тесли, яке увійшло в історію як «війна струмів».

В наш час переваги змінного струму здаються більш ніж очевидними, але у 80-х роках XIX століття з-за питання, який струм краще і вигідніше передавати електричну енергію, почалося гостре протистояння. Головними фігурантами цієї неабиякої битви стали дві конкуруючі фірми — Edison Electric Light і Westinghouse Electric Corporation. У 1878 році геніальний американський винахідник Томас Алва Едісон заснував свою власну компанію, яка повинна була вирішити проблему електричного освітлення в побуті. Завдання стояло просте: витіснити газовий ріжок, але для цього електричне світло повинен був стати більш дешевим, яскравим і доступним для всіх.
«Війна струмів» закінчилася тільки в 2007 році
Война токов: противостояние Томаса Эдисона и Николы Теслы интересное
Передбачаючи свої майбутні відкриття, Едісон написав: «Ми зробимо електричне освітлення настільки дешевим, що тільки багатії будуть палити свічки». Спочатку вчений розробив план центральної електростанції, накреслив схеми підведення ліній електропередач до будинків і фабрикам. У той час отримували електрику за допомогою динамо-машин, що приводяться в рух парою. Потім Едісон приступив до вдосконалення електричних лампочок, прагнучи продовжити їх дію з наявних тоді 12 годин. Перебравши понад 6 тисяч різних зразків для нитки розжарювання, Едісон нарешті зупинився на бамбуку. Його майбутній колега Нікола Тесла іронічно зазначив: «Якщо б Едісону довелося знайти голку в стозі сіна, він не став би втрачати час на те, щоб визначити її більш ймовірне місцезнаходження. Навпаки, він негайно, з гарячковим старанністю бджоли почав би оглядати соломинку за соломинкою, поки не відшукав би шукане». 27 січня 1880 року Едісон отримав патент на свою лампу, термін життя якої був воістину фантастичним — 1200 годин. Трохи пізніше вчений запатентував всю систему виробництва та розповсюдження електроенергії у Нью-Йорку.
У той рік, коли Едісон зайнявся освітленням американського мегаполісу, Нікола Тесла вступив на філософський факультет Празького університету, але провчився там лише один семестр — на подальше навчання не вистачило грошей. Потім він поступив у Вище технічне училище в Граці, де став вивчати електротехніку і почав замислюватися про недосконалість електродвигунів постійного струму. У 1882 році Едісон запустив дві електростанції постійного струму — в Лондоні та Нью-Йорку, налагодивши виробництво динамо-машин, кабелів, лампочок і освітлювальних приладів. Через два роки американський винахідник створює нову корпорацію — Edison General Electric Company, куди увійшли десятки компаній Едісона, розкидані по всій Америці і Європі.
Едісон був умілим підприємцем
Война токов: противостояние Томаса Эдисона и Николы Теслы интересное
У тому ж році Тесла придумав, як використовувати явище обертового електромагнітного поля, а отже він міг спробувати сконструювати електродвигун змінного струму. З цією ідеєю вчений відправився в паризьке представництво Continental Edison Company, але в той момент компанія була зайнята виконанням великого замовлення — спорудження електростанції для залізничного вокзалу Страсбурга, в ході виконання якого виникли численні помилки. Теслу відправили рятувати ситуацію, і в необхідні терміни електростанція була добудована. Сербський вчений відправився в Париж, щоб отримати обіцяну премію в 25 000 доларів, однак компанія відмовилася виплачувати гроші. Ображений Тесла вирішив більше не мати нічого спільного з підприємствами Едісона. Він спочатку хотів навіть відправитися в Петербург, адже Росія славилася в той час своїми науковими відкриттями в області електротехніки, зокрема винаходами Павла Миколайовича Яблочкова та Дмитра Олександровича Лачинова. Проте, один з працівників Континентальної компанії умовив Теслу відправитися в США і дав йому рекомендаційного листа до Едісона: «Було б великою помилкою дати можливість виїхати в Росію подібного таланту. Я знаю двох великих людей: один з них Ви, другий — цей молодий чоловік».
Прибувши до Нью-Йорка у 1884 році Тесла приступає до роботи в компанії Edison Machine Works в якості інженера з ремонту двигунів — генераторів постійного струму. Тесла відразу ж поділився з Едісоном своїми думками щодо змінного струму, але американського вченого ідеї сербської колеги не надихнули — він дуже несхвально відгукнувся і порадив Теслі займатися на роботі суто професійними справами, а не особистими дослідженнями. Рік потому Едісон пропонує Теслі конструктивно покращити машини постійного струму і за це обіцяє премію в 50 тисяч доларів. Тесла відразу ж взявся за роботу і дуже скоро надав 24 варіанти нових машин Едісона, а також новий комутатор і регулятор. Едісон схвалив роботу, але гроші платити відмовився, при цьому пожартувавши, що емігрант погано розуміє американський гумор. З цього моменту Едісон і Тесла стали непримиренними ворогами.
Едісон вважається одним з ініціаторів створення електричного стільця
Война токов: противостояние Томаса Эдисона и Николы Теслы интересное
На рахунку Едісона значилося 1093 патенти — такої кількості винаходів не було ні в кого у світі. Невтомний експериментатор, він одного разу провів у лабораторії 45 годин, не бажаючи переривати досвід. Едісон був до того ж вельми вмілим підприємцем: всі його компанії приносили прибуток, правда багатство як таке його мало цікавило. Гроші були потрібні для роботи: «Мені не потрібні успіхи багатіїв. Мені не потрібно ні коней, ні яхт, на все це у мене немає часу. Мені потрібна майстерня!» Однак, в 1886 році в корпорації Едісона з’явився дуже потужний конкурент — компанія Westinghouse Electric Corporation. Першу 500-вольтну електростанцію змінного струму Джордж Вестінгауз запустив в 1886 році в Грейт-Баррингтоне, штат Массачусетс.
Так, монополії Едісона прийшов кінець, адже переваги нових електростанцій були очевидні. На відміну від американського винахідника-любителя, Вестінгауз ґрунтовно знав фізику, тому чудово розумів слабка ланка електростанцій постійного струму. Все змінилося, коли він познайомився з Теслою і його винаходами, видавши сербу патент на лічильник змінного струму і багатофазний електромотор. Це були ті самі винаходи, з якими у свій час Тесла звертався в паризьку компанію Едісона. Тепер Вестінгауз викупив у сербського вченого в загальній складності 40 патентів і заплатив 32-річному винахіднику 1 мільйон доларів.
У 1887 році в США вже працювало понад 100 електростанцій постійного струму, проте процвітання компаній Едісона мав настати кінець. Винахідник розумів, що знаходиться на грані фінансового краху, а тому вирішив подати в суд на Westinghouse Electric Corporation за порушення патентних прав. Проте, позов був відхилений, і тоді Едісон розгорнув антипропагандистскую кампанію. Його головним козирем був той факт, що змінний струм дуже небезпечний для життя. Спочатку Едісон зайнявся публічною демонстрацією вбивств тварин електричними розрядами, а потім йому підвернувся дуже вдалий випадок: губернатор Нью-Йорка захотів знайти гуманний спосіб страти, альтернативу повешенью — Едісон тут же заявив, що самої людяною вважає смерть від змінного струму. Хоча особисто він виступав за скасування смертної кари, проте вирішити проблему вдалося.
Едісон і Тесла стали непримиренними ворогами
Война токов: противостояние Томаса Эдисона и Николы Теслы интересное
Для створення електричного стільця Едісон найняв інженера Гарольда Брауна, який пристосував для каральних цілей генератор змінного струму Вестінгауз. Затятий опонент Едісона був категорично проти страт і відмовився продавати своє обладнання тюрмах. Тоді Едісон купив три генератора через підставних осіб Вестінгауз найняв засудженим до смерті найкращих адвокатів, одного із злочинців вдалося врятувати: смертну кару йому замінили довічним ув’язненням. Найнятий Едісоном журналіст опублікував величезну викривальну статтю, звинувачуючи Вестінгауз в тих муках, які зазнав страчений.
«Чорний піар» Едісона приніс свої плоди: йому вдалося відстрочити поразки, щоправда ненадовго. У 1893 році Вестінгауз і Тесла виграли замовлення на висвітлення Чиказької ярмарки — 200 тисяч електричних лампочок працювали від змінного струму, а через три роки тандем вчених змонтував на Ніагарському водоспаді першу гідросистему для безперервного живлення змінним струмом міста Баффало. До речі, електростанції постійного струму будувалися в Америці, ще 30 років, аж до 1920-х років. Потім їх будівництво було припинено, але експлуатація тривала аж до початку XXI століття. Тесла і Вестінгауз виграли війну струмів». А Едісон відреагував так: «Я ніколи не терпів поразок. Я просто знайшов 10 000 способів, які не працюють».