Бути вірною супутницею талановитого чоловіка — завдання не з легких. Про те, на які жертви довелося піти дружинам Івана Буніна, Федеріко Фелліні, Сальвадора Далі, Вінстона Черчілля, Чарлі Чапліна, Оззі Осборна і Хосе Рауля Капабланки заради збереження сім’ї, читай в нашій статті.
Уна о’ніл і Чарлі Чаплін
Дівчину з богемної сім’ї (її батьком був драматург Юджин о’ніл, а матір’ю — письменниця Агнес Боултон), єдиний недолік якої, за словами Трумена Капоте, полягав у тому, що вона була досконала, призвело до Чапліну прагнення стати актрисою. Вони вперше побачили один одного, коли Уна прийшла на проби до фільму Shadow and Substance. Їй було 18, йому — 54. І хоча картина так і не була знята, вона зіграла фатальну роль у долі обох. «Вона посміхнулася, і моє похмуре настрій відразу зникло. Я був захоплений її красою і унікальним чарівністю», — згадував Чаплін про цю зустріч. З тієї самої миті почалася їх історія кохання довжиною в вічність — вона закінчилася зі смертю Чапліна в 1977 році. Заради цих відносин Уна, як це часто трапляється, відмовилася від акторських амбіцій і стала вірною супутницею знаменитого чоловіка, повністю присвятивши себе нової сім’ї. Тим більше, що від старої залишилися лише руїни — батько не схвалив шлюб з Чапліном і позбавив дівчину не тільки спадщини, але і своєї присутності в її житті. На долю подружжя випало чимало щасливих моментів, пов’язаних в основному з їх відокремленим побутом в Швейцарії в особняку біля Женевського озера і вихованням вісьмох дітей. Правда, без нещасть їх життя теж не обійшлася: чого варте одне тільки звинувачення Чапліна в приналежності до «таємним комуністам» і заборона на в’їзд в США. Але Уна завжди проявляла себе як любляча і вірна жінка. Вона вивезла практично всі їхні заощадження і майно і відмовилася від американського громадянства заради чоловіка. Їх шлюб тривав 34 щасливих роки, протягом яких вони розлучалися лише одного разу. Уна померла в 66 років від раку підшлункової залози, через 14 років після смерті чоловіка. Коли його не стало, вона жила самітницею в їх сімейному особняку. «Він зробив мене зрілою людиною, я ж підтримувала в ньому молодість, — говорила дружина актора. — Він — мій світ, я ніколи не бачила нічого, крім нього, й не жила де-небудь ще».
Гала і Сальвадор Далі
Гала — вона ж Олена Дьяконова — має славу цієї фатальної жінки. Прекрасно освічена і при цьому пристрасна, горда і діяльна, вона фактично околдовывала чоловіків одним своєю присутністю. Так сталося і з Сальвадором Далі. Їх познайомив Поль Елюар — тодішній чоловік Гали (він же їй подарував цей псевдонім). Їй було 35, Дали — на 10 років менше. Між ними відразу ж виникла непереборна тяга один одному, вилилася згодом у взаємне обожнювання. І це не дивно: він шукав дослідну і розумну жінку, якій зміг би преклонятися, а вона хотіла вічного свята і феєрії. Ці двоє знайшли один в одному. Якось під час прогулянки, на самому початку знайомства, Гала сказала Дали: «хлопчику Мій, тепер ми ніколи не розлучимося». Вона була не тільки музою: ця жінка взяла на себе вирішення всіх побутових і практичних питань, що займалася продажем картин, а якщо вони не продавалися, змушувала Дали розробляти моделі капелюшків, попільничок, оформляти вітрини магазинів, займатися рекламою. Її ділове чуття підказало відправитися з чоловіком в США — там його чекав приголомшливий успіх. Гала служила своєрідним каталізатором творчості і кар’єри Дали — не дарма риси її обличчя проступають практично на всіх його портретах. Проте пізніше дружини почали віддалятися одне від одного, навіть територіально: Гала все більше часу проводила в подарованому чоловіком замку Пуболь, де приймала численних коханців. «Сальвадора все одно, у кожного з нас своє життя», — говорила вона. Їй вторив Дали: «Я дозволяю Галі мати стільки коханців, скільки їй хочеться. Я навіть заохочую її, тому що мене це збуджує». При цьому сам художник у відносини з іншими жінками не вступав. Гала померла в клініці після перелому шийки стегна у 1982-м. Дали, поховавши її в Пуболі, як вона просила, прожив ще сім років.
Шерон і Оззі Осборн
Шерон народилася в сім’ї музичного менеджера Дона Ардена, який займався розкруткою молодих Black Sabbath. Вона познайомилася з Оззі, коли той був у першому шлюбі. Після того як рокера вигнали з групи, він пішов у піврічний запій — саме тоді Шерон взяла його життя і кар’єру в свої руки. Успадкувавши від батька залізну ділову хватку і не менш стійкий характер, вона забрала у нього контракт Оззі і сама стала спершу продюсером, а в 1982 році і дружиною Осборна. На її плечах донині лежить відповідальність за ведення бізнесу, сім’ю і дітей. Доходить до смішного: подейкують, що вона навіть купила матрац з датчиками, щоб контролювати пересування чоловіка. Їх сім’я зіткнулася з типовими проблемами в шлюбі. Відносини могли зруйнуватися через алкоголізму Оззі, його пристрасті до наркотиків, і зраді — через 30 років шлюбу нерви Шерон здали з-за чергової зради Оззі з молоденькою перукаркою. Незважаючи на це, дружина музиканта завжди знаходила в собі сили пробачити чоловіка і допомогти йому повернутися в сім’ю. «Ось уже три місяці він лікується від сексоголізму, працює над собою. Йому дуже складно, як і всім нам. Але я щаслива, що він прийняв правильне рішення боротися зі своїми демонами», — якось сказала Шерон журналістам. Тим не менше складається відчуття, що ніщо не може вбити любов цієї дивної, але все ж міцною пари. І багато в чому це заслуга Шерон, її нескінченного терпіння і відданості. «Я називаю свого муженька брудної собакою, — каже вона, — може бути, він і є брудна собака, але він моя брудна собака. Я знаю його з 18 років, а зараз мені 64 роки, ви можете в це повірити?»
Ольга Чегодаєва і Хосе Рауль Капабланка
«Сонячна дівчинка», як її називав Бальмонт, Ольга Чубарова (прізвище Чегодаєва вона взяла від першого чоловіка) познайомилася з відомим шахістом на дипломатичному прийомі в Нью-Йорку. Ось як вона описує цю зустріч: «Всі почали танцювати, крім одного чоловіка. Я помітила, що він намагався опинитися поруч зі мною. Тихо, але виразно він промовив: „Коли-небудь ми з вами одружимося“. Коли я почала збиратися додому, він підійшов і сказав: „будь Ласка, дайте мені ваш телефонний номер і дозвольте вам зателефонувати. Мене звуть Капабланка“. Наступного ранку пролунав телефонний дзвінок». Після цього дзвінка вони були нерозлучні. І хоча Ольга не розбиралася в шахах, вона відвідувала всі турніри, в яких брав участь її чоловік. На запитання, чи не нудно їй дивитися гру, яку вона не розуміє, відповідала, що не стежить за грою, а за обличчям чоловіка і по ньому здогадується про стан справ. Ольга була шаленою захисницею чоловіка і його спокою, за що суперник Капабланки Олександр Альохін прозвав її тигрицею. З чоловіком вона була ніжною, ласкавою і називала його просто Капа. «Російська мова Капа не знав, крім самих елементарних слів. Ми з ним розмовляли по‑французьки. Цією мовою він володів блискуче. Це була любов з першого погляду. Капабланка сказав мені при знайомстві: „Ми обов’язково одружимося!“ У мене були різні пропозиції, але я відмовилася від них в його користь. І незабаром ми дійсно одружилися! Капабланка дуже любив Росію. З нею його пов’язували спогади молодості, там у нього залишалося багато друзів, знайомих шахістів». Їх шлюб завершився зі смертю Капабланки від інсульту в 1942 році. Ольга виходила заміж ще два рази і відправляла сім’ї кубинця гроші, отримані за мемуари про чоловіка, якого вона пережила на 50 років.
Джульєтта Мазіна і Федеріко Фелліні
Чергова історія повних протилежностей і різних темпераментів: Фелліні насолоджувався жіночою увагою, а Мазіна була скромна і стримана. Тим не менш, це не завадило їм прожити разом 50 років. Джульєтта була подає великі надії актрисою і могла б стати справжньою зіркою, особливо після фільмів «Ночі Карибии» і «Дорога». Однак її вибір припав на сім’ю, і вона присвятила себе чоловікові та його кар’єрі. Джульєтта редагувала сценарії, стверджувала акторів і робила все, щоб полегшити життя Фелліні. Ось її погляд на шлюб: «Ми з Федеріко не створив того, що називають словом „сім’я“. У нас немає потомства, немає близьких родичів. Швидше нас можна назвати парою, союзом людей, які залишаються разом за вільним вибором. Мене завжди запитують, чи не важко жити з генієм. Я на це відповідаю, що життя з дурнем мене дратувала б більше. У нас з Федеріко є одна перевага: ми одружилися дуже молодими, а значить, і дозрівати, формуватися як особистостям нам довелося разом. Повинна визнати, що ми дуже різні. Мені подобається розмовляти, він же любить тільки мовчання. Я охоче розмінююсь на опис незначних деталей, він же володіє особливим смаком до синтезу. Я люблю подорожувати, він це ненавидить. Я люблю танцювати, а він ніколи навіть не бажав цього вчитися. Я люблю слухати музику, а він воліє проводити довгі години за читанням. І все ж головне у нас — загальне: нам обом по серцю проводити недільні дні в спокійній домашній обстановці, і у нас обох пристрасть до видовищ».
Клементина і Уїнстон Черчілль
Клементина не була «зручною» дружиною, потакающей примх великого чоловіка. Володіючи яскравим характером і не менш яскравим розумом, вона тим не менш спокійно ставилася до слабкостей чоловіка, в тому числі до пристрасті до сигар і віскі. Основним принципом, яким Клементина користувалася у шлюбі, був наступний: «Ніколи не змушуйте чоловіків погоджуватися з вами. Ви досягнете більшого, продовжуючи спокійно дотримуватися своїх переконань, і через деякий час побачите, як ваш чоловік непомітно прийде до висновку, що ви маєте рацію».Поєднання поваги до себе і любові до чоловіка, розумного впертості і мудрості стало основою аж 57 років щасливого сімейного життя. І хоча вони практично ні в чому не збігалися в особистісному плані і навіть спали в різних спальнях, це не заважало їм називати один одного улюбленим мопсиком і ніжною кішечкою, а також залишити 1700 любовних листівок і листів і народити 5 дітей. Не дивно і навіть показово, що сам Черчілль казав: «Моя одруження була самим щасливим і радісним подією мого життя».
Віра Муромцева-Буніна і Іван Бунін
Віра Миколаївна, третя за рахунком дружина письменника, відзначалася освіченістю, королівської статтю і абсолютним небажанням виходити заміж за літератора. Однак доля розпорядилася по‑іншому: фатальна зустріч відбулася в 1906 році, поклавши початок спільного життя. В шлюбі Вірі було складно: будучи неймовірно прискіпливим до дружини, велелюбний Бунін, як зараз кажуть, не пропускав жодної спідниці і навіть поселив на 15 років в їх будинку поетесу Галину Кузнєцову, власноруч «накресливши» любовний трикутник. Віра шалено ревнувала чоловіка, але в кінці кінців розтоптала власну гордість, замінивши її терпінням і смиренням, і принесла свої почуття в жертву чоловікові і його щастя. «Я… раптом зрозуміла, що не маю права заважати Яну (так вона називала Івана. — Прим. ред.) любити кого він хоче… Тільки б від цієї любові було йому солодко на душі», — так писала у щоденнику самовіддана, яка прийняла свою частку жінка. Сам Бунін, незважаючи на свою поведінку і ставлення до Віри, говорив їй: «Без тебе я нічого не написав би. Пропав би!» Його слова виражають неймовірну потребу в її любові і підтверджують важливу роль Віри в його житті.
