Пише блогер Станіслав Горбунов:
Ура! Тепер з Вільнюса можна напряму літати в йорданську столицю Амман бюджетними авіалініями Ryanair! Відмінна новина для мандрівників, подібно мені, що люблять самостійність і не мають товстих гаманців.
Природно, я відразу ж придбав квитки. Вчотирьох, разом з моєю дружиною і старими друзями, ми за тиждень об’їздили цю країну без особливих турбот вздовж і впоперек. Але, як виявилося, весь цей час над нами висіла безпосередня загроза. В біду ми не потрапили по чистому везінню.
Справа в тому, що буквально за кілька днів до нашого прибуття в горах біля Мертвого моря, де ми провели чимало часу, пройшли сильні дощі, з-за яких виявився змитий у прірву автобус з дітьми. Загинули більше 30 людей. Але мало того! Через день після нашого повернення в Литву вже всю Йорданію залило так, що було зупинено рух на головних автомагістралях, закрито відвідування Петри, а для евакуації туристів використовували війська.
З-за чортового глобального потепління подорожувати в наш час стає дедалі небезпечніше, і ніколи не знаєш заздалегідь, в яку біду можеш потрапити в тій чи іншій країні. Але на цей раз нам пощастило. Тиждень в Йорданії вийшла насиченою подіями, і тепер я знаю, як по цій країні подорожувати дешево і без нічого! Чим і ділюся з усіма вами прямо зараз!
Загальне враження від Йорданії залишилося для мене змішаним. Ця небагата арабська країна здивувала досить високими цінами в туристичній сфері при низькому рівні сервісу. Вбиті в мотлох готелі, розбиті основні дороги, величезна кількість військових, непомірне бажання заробити на будь-якому гості країни — це сьогоднішні реалії Йорданії. При цьому тут колосальний туристичний потенціал, а місцеві визначні пам’ятки розкішні і неповторні. Якщо коротко — ціни і можливості як в Ізраїлі з обслуговуванням як у Бангладеш.
При цьому країна змінюється і стає все більш доступною для масового туризму. Прикладами можуть служити прихід в країну бюджетних авіаліній Ryanair і спрощена схема отримання місцевої візи з допомогою так званого JordanPass.
Візу разом з можливістю відвідування Петри, пустелі Ваді-Рам і ще близько півсотні основних музеїв країни можна придбати онлайн всього за 90 євро. Це швидко, зручно і економить купу часу і грошей. Тепер додамо вартість самих квитків з Вільнюса в Амман і назад за +/- 80 євро і отримаємо дуже непогані початкові дані для планування подорожі по Амману.
Більшість прилітають сюди користуються послугами місцевих гідів. Наш досвід говорить, що це зовсім необов’язково. Йорданія — країна невелика, з добре розвиненою транспортною системою і хорошими можливостями все організувати самостійно. Вартість прокату машини економічного класу коливається в межах 20-30 євро на добу, бензин не перевищує одного євро за літр. За допомогою гугл-карт і програми Maps.Me ми майже не плутали і навіть ризикнули заїхати в центр Аммана. Ще пригода виявилося, але зі щасливим кінцем! Правда, я трохи кваплю події…
Після прибуття в Йорданію ще в аеропорту ми потрапили в руки шахраїв з місцевих обмінних пунктів, з дуру обмінявши за грабіжницькому курсом майже триста євро і втративши при цьому близько 30 євро. Запам’ятайте: ніколи не міняйте гроші в йорданських аеропортах! Тут найгірший курс в країні з жахливими комісійними!
Від міжнародного аеропорту » королева Алія на заздалегідь замовленої в прокаті машині ми взяли курс до Мертвого моря. Ось ще одне місце Йорданії, де місцеві жителі намагаються вичавити максимум з довірливих туристів. Ціни на готелі тут безсоромно високі, а сервіс далекий від ідеалу.
Все узбережжя окупували платні пляжі і зовсім небюджетні готелі. Підходи до диких пляжів тут старанно перекривають парканами, так і самих диких пляжів залишається з кожним роком все менше. При цьому вартість проходу на офіційний пляж починається від 12 євро за людину. В цю суму включена можливість скупатися в морі, полежати під поламаними парасольками і змити сіль водою у вкрай запущених душових. Я зовсім не жартую, так і йдуть справи в йорданському турбізнесі на кожному кроці!
У наші плани входило відвідування гарячих джерел в горах поблизу Мертвого моря. Є тут чудове місце під назвою ma’in Hot Springs. Йорданці збудували в горах в цьому місці першокласний курорт. Тут можна за ті самі 12 євро скупатися в громадських басейнах з каскадами, або за 60 євро сходити в spa-комплекс з усіма зручностями і прекрасним гарячим природним водоспадом.
І ось тут нам несподівано пощастило. Пройшли зливи громадські басейни виявилися завалені сміттям і закриті. Зате spa-комплекс був відкритий і пускав всіх добралися сюди за ціну в 12 євро. При цьому відвідувачів було дуже мало. Ось вже де ми відірвалися!
В той же день ми ще встигли заїхати в знаменитий замок Керак.
В наступні дні ми також відвідали знамениту Петру, провели ніч в пустелі Ваді-Рам і відпочили пару днів біля Червоного моря в Акабі. Всі готелі ми замовляли заздалегідь, і всі вони нам не сподобалися. Не знаю вже чому, але стиль управління готелями середнього класу у йорданців практично однаковим і відрізняється неабияким пофігізмом.
Було відчуття, що всі ці готелі використовуються по максимуму з мінімальними вкладеннями в ремонти та облаштування територій. При цьому нас на кожному кроці ще й намагалися розвести. В Ваді-Мусі замість готелю запропонували пожити в жахливих апартаментах. А в Акабі, посилаючись на відсутність номерів, намагалися всунути інший готель, значно більш далекий від пляжів. Кожен раз з арабами доводилося сваритися. Причому ціни на ці готелі були маленькими (близько 20 євро на людину за ніч).
Винятком став лише нічліг в бедуїнському кэмпе під зірками посеред скель і піску. Це просто необхідно випробувати особисто! І нехай зручності були тут спартанські, зате сама пустеля і гостинність її жителів-бедуїнів окупали будь-які незручності.
Це задоволення обійшлося нам у 90 євро на людину. В дану ціну увійшли вартість нічлігу з сніданком і вечерею, а також класне джип-сафарі на наступний день. По-божому, я вважаю!
Червоне море і Акаба виявилися більш суперечливі. Нирялка тут класна, місто цікавий, правда, здебільшого нагадує величезний базар, а от з готелями, як я вже написав вище, тут біда.
Ще одна величезна проблема Йорданії — сміття! Його багато, навіть дуже багато! Особливо це відчувається по мірі наближення до столиці. Місцями нам здавалося, що дороги прокладені прямо посеред звалища. Просто величезний контраст з сусіднім Ізраїлем!
Сам Амман — місто дуже незвичайний. Він дуже схожий зовні, і внутрішньо, гігантський мурашник. Рух на дорогах тут хаотичне, але, як не дивно, цілком безпечне. Головне, весь час бути напоготові!
Звичайно, Амман також заслуговує окремої розповіді. Тут є на що подивитися, а враження від нічної прогулянки по столиці залишаться надовго в моїй пам’яті!
Останній свій день в Йорданії ми вирішили присвятити пустельним замках. Ці дивовижні споруди стоять вже сотні років посеред гігантських пусток. Дістатися до них нескладно, тільки об’їхати все найцікавіше зажадає багато часу.
Поверталися ми в аеропорт під починається невеликий дощик. Нам було тоді невтямки, що буквально через день він перетворитися на зливу, яка заллє всю цю невелику країну і стане для неї катастрофою.
Нам же пощастило, подорож пройшло на ура, хіба що ми витратили трохи більше, ніж планували. Хоча все суб’єктивно. Тиждень в Йорданії з квитками, візами й усіма іншими витратами мені коштувала 650 євро на людину. Для порівняння, це дорожче, ніж Марокко, але істотно дешевше, ніж, наприклад, Оман. А як ви вважаєте?
