У дохристиянські часи на русі до наготи ставилися так само спокійно, як і в стародавній елладі. Красиве, здорове оголене тіло вважали красивим і багато ритуали і обряди були, так чи інакше, пов’язані з оголенням. Але все змінилося після хрещення-демонстрацію оголеного тіла почали вважати ганебним і гріховним, а жіноча нагота і зовсім опинилася під забороною, навіть вдома, вночі і в ліжку.
Після досить тривалого язичницького періоду, коли оголена жінка на русі уособлювала родючість, процвітання і красу, настали століття гонінь на наготу. Християнство контролювало людей у всіх проявах їхнього життя, в тому числі в інтимній сфері.
Сексуальні відносини, які приносили людям радість і раніше вважалися природним проявом людської фізіології, були переглянуті і препаровані богословами і священнослужителями. Їх оголосили низинними, гріховними і допустимими тільки з богоугодною метою продовження роду.
Про отримання задоволення в ліжку не могло бути й мови, а крім цього, чоловіки і жінки були зобов’язані «дотримуватися себе» і не піддаватися спокусі і «тваринним інстинктам». Щоб дотримуватися цього важливого правила, не можна було допускати гріховних думок, на які могла навести чоловіків жіноча нагота.
Жінка, що спить поруч без одягу, як би схиляла свого партнера до злягання, втягувала в гріх, як єва адама. Одяг оберігала моральність, рятувала від спокуси і була ознакою справжньої християнки. Це стосувалося і подружніх пар-дружина не тільки лягала в ліжко в довгій нічній сорочці, але і стежила за тим, щоб чоловік не бачив, як вона переодягається і взагалі не спостерігав її оголеною.
Як це не дивно, але у свій час на русі навіть існувала заборона на статевий акт без одягу. Довга білизняна сорочка не знімалася жінками навіть під час сполучення, що було неймовірно незручно, але зате православно і високодуховно. Але і цього здалося церковникам недостатньо і вони визначили особливі дні, коли подружжя могли займатися сексом.
Так як існувала ще заборона на близькість в святкові дні і всі пости, часу для плотських утіх в році залишалося зовсім небагато. З точки зору духовенства, це було просто чудово, так як у мирян вивільнялося багато часу, який можна було присвятити роздумам про божу благодать, молитвам і церковним службам.
Багато вчених вважають, що гоніння на наготу, особливо жіночу, безпосередньо пов’язані з бажанням церковників повністю викорінити язичництво. Більшість дохристиянських свят проходили з іграми та ритуальними танцями, а літні, такі як івана купала, ще й з обрядами, пов’язаними з роздяганням. Навесні, в дні посівної, жінки могли ходити по полях і садах оголеними — це, на думку наших предків, допомагало зібрати хороший урожай.
Ворожіння та інші магічні обряди, що вважалися християнами гріховними, теж проходили з оголенням. Чи це не причина заборонити ходити, танцювати, працювати і спати роздягненими? але деякі дослідники впевнені, що оголення під час сну могло негативно сприйматися задовго до приходу християнства. З давніх пір у слов’ян вважалося, що гола людина — не від світу цього.
Етнолінгвістичний словник «слов’янські старожитності» говорить про це так: «коли гола людина — вже не людина або не зовсім людина». Не дарма жерці язичницьких богів часто правили свої служби без одягу-оголене тіло допомагало встановлювати зв’язок з тонким світом і спілкуватися з потойбічними силами.
Більшість язичницької нечисті, в яку вірили наші предки, також не знало одягу. Русалки, банниці, кікімори і шутовки не носили шат і в кращому випадку прикривали наготу довгим волоссям. Відьми, перш ніж почати свої демонічні обряди, теж позбувалися одягу. Голими вони літали на мітлах і лякали самотніх подорожніх в лісах і на цвинтарях.
На русі вірили, що людина без одягу вразливий перед нечистю, але під час неспання це було не дуже небезпечно. А ось сплячий вважався беззахисним, причому подвійно, якщо не був одягнений. Тому в деяких слов’янських племенах, ще до приходу християнства, діяла заборона на сон в роздягненому вигляді.
Вважалося, що злі духи, що мають чоловічу сутність, здатні забажати оголену жінку і вступити з нею в зв’язок. Таким чином вони отримували повний контроль над нещасною, роблячи її одержимою. Були і більш моторошні повір’я-деякі були впевнені, що голого людини може задушити уві сні нечиста сила.
Звичай спати в одязі настільки укорінився у свідомості представниць прекрасної статі, що багато пані досі вважають, що спати голяка дивно і непристойно. Тим часом медики стверджують, що такий сон набагато корисніше і краще відновлює сили, так як дає тілу відпочити від одягу, яку ми змушені терпіти цілими днями.
