Мешканці багатоповерхових будинків часто скаржаться на сусідів. На шум, байдужість, недоброзичливість, які доводиться терпіти. Але героям нашої добірки пощастило — вони живуть поруч з добродушними людьми, готовими прийти на допомогу. А для деяких відзначати свята всім під’їздом є традицією.
***
Знімаю квартиру. Поруч зі мною живе дідусь. Він любить клеїти кораблі — і я теж. Він читає ті ж книги, що і я. Почали вечора проводити разом. Пізніше я познайомив його зі своєю дівчиною, він їй сподобався. Стали як сім’я. Зайшли якось до дедуле в гості, а він папери на стіл: дарчу на квартиру, оформлена на нас. Свого житла немає, ми раді. Так і стали жити разом. Але його рідня про це дізналася. Просять відмовитися від подарунка. Я їх можу зрозуміти, але і відмовитися не можу.
***
В будинку моєї тітки є цікава традиція. Після бою курантів всі сусіди збираються в парадній з хлопавками, бенгальськими вогнями, шампанським, цукерками і вітають один одного. Мені довелося побувати на цьому заході — дуже атмосферно. Квартир в будинку 28, збирається більше половини (т. к. є люди, які не в себе святкують).
P. S. Щодо сміття в парадній — всі дружно прибирають 1-го числа.
***
Задумала зробити ремонт своїми силами, приділяла пару годин кожен день, після роботи орудуючи то молотком, то дрилем. Зрештою сусід знизу не витримав і прийшов у гості з претензіями. Від утоми просто розревілася. Сусід розгубився, потім відсунув мене в бік, пройшов в зал, оглянув руїни і пішов. На наступний день повернувся з парою мужиків. Хлопці за 2 дні поклеїли шпалери, повісили полиці, зібрали шафи, а на мої спроби дати їм хоча б кілька тисяч відмахнулися зі словами: «Дівчатам потрібно допомагати».
***
У нас в будинку живе мало чим примітний дід. Але тільки вчора ми дізналися, який він чудовий чоловік. Дідусь вночі вийшов на балкон. Помітив, що в машині одного з сусідів хтось колупається. Розштовхав свою бабусю і велів дзвонити в поліцію, а сам схопив сокиру і кинувся на вулицю. Коли злодюжка побачив, що на нього летить дід з сокирою, закрився у машині і спробував його завести, ось тільки мізків з’єднати потрібні дроти йому не вистачило… Так і просидів, оточений вже кількома старими, поки не приїхала поліція.
***
Я викликала лікаря, а у мене домофона немає. Підклала палицю, щоб двері не зачинилися, і написала записку: «Чекаємо лікаря, не закривайте, будь ласка, домофона немає». Добрі сусіди, щоб двері не розмагнітилася і не зламалася (а платити довелося б мені) підпірку прибрали, а залишили повідомлення: «Дзвоніть в квартиру 20, 4, 19…» і т. д.
***
В квартирі навпроти живе сімейна пара з дитиною. Вони вічно на роботі. Одного разу сиділа вдома і тут дзвінок у двері. Відкриваю, а там мій юний сусід — каже, гувернантка в машині щось забула, а йому нудно чекати. Стояли хвилин 15, розмовляли. Дізналася, що його кривдять однокласники, а батькам сказати соромиться. На наступний день я пішла в школу розбиратися з кривдниками. Повертаюся додому — тут з квартири вилітає Діма і обіймає мене, вигукуючи: «Вони вибачилися! Спасибі тобі, спасибі!» А в дверях стоять його батьки. Довелося їм пояснити.
Ось так от у мене в житті з’явився то молодший брат, то юний друг.
***
Давні знайомі жили в панельному будинку з хорошою звукопроникністю. Син у них маленький. Як-то матуся ненадовго відлучилася в продовольчий магазин. Повертається і питає: «Ти не плакав?» Син: «Я спочатку заплакав, а мені невидимий голос сказав: „Не кричи! Зараз прийде!“ І я заспокоївся».
***
Сусіди створюють враження зарозумілих людей. Чоловік і жінка років 30-35 ввічливо, але холодно вітаються, спілкування підтримувати не прагнуть. Але, коли мене заливали сусіди зверху, саме вони допомагали витягнути техніку. А після цього злити воду з навісного стелі і вилляти її. П’ять сусідів, з якими я мило базікала, відмовилися допомогти — втомилися, кота не з ким залишити. «Зарозумілі» так і продовжують холодно вітатися. Але зараз вони викликають в мені більше теплих почуттів, ніж ті, з якими я спілкувалася, але навіть пальцем не поворухнули, коли трапилася біда.
***
Грудень, ранок, 6-й поверх. В халаті стою на балконі. Дружина поцілувала на прощання і, машинально закривши балкон, пішла на роботу. Помітив, що в полоні, тільки після її відходу. Телефон у кімнаті, номерів напам’ять не знаю, теплих речей немає. Поки вирішував, що робити, сусід зверху вийшов на балкон. Пояснив йому ситуацію, той взяв мотузку, пакет і спустив мені поїсти, теплі речі, щоб зігрітися, і іноді перевіряв, чи живий я. Так і сидів до приходу дружини.
***
Пізно ввечері, тиша… З вулиці доноситься боязке нявкання, через пару хвилин зібрався вже котячий квартет. Відкриваю балкон, дивлюся вниз: з темряви витріщаються 4 пари зелених вогників. І тут зверху летить дощ з ковбаси. Чую незнайомий чоловічий голос: «Приємного апетиту, хвостаті, завтра ресторан у 8 відкривається!»
***
Пару місяців тому в ліфті свого будинку приклеїла надрукований на принтері вірш, звичайно, залишивши без підпису. Спілкуючись з сусідами, я зрозуміла, що всім подобається ідея ділитися улюбленими творами. З тих пір кожну тиждень знаходжу нове маловідоме вірш і роблю з ним так, як з першим. Всі сусіди дуже задоволені, деякі пішли мій приклад, і тепер в ліфті завжди є «що почитати». Це дуже згуртовує і робить світ хоч трішечки кращим.
***
Мої сусіди зверху — молода постійно ругающаяся пара. У нашому будинку дуже хороша чутність, тому я стаю свідком кожного скандалу. Черговий вечір не став винятком. Я вирішила зіграти що-небудь на піаніно. Практично відразу крики стали тихіше, а після і зовсім припинилися. Я закінчила грати, хлопець з дівчиною стали обговорювати моє виконання, а після молодий чоловік сказав дружині, що шалено любить її.
Номінація «Сусід року»
***
Мої сусіди — вірменська родина. Завжди вважала їх відлюдькуватими, собі на умі, так як ні з ким не спілкуються, пробігають повз, опустивши голови, а діти не вітаються при зустрічі. А нещодавно дізналася, що батько сімейства за свій рахунок відремонтував дитячий майданчик у дворі, мати носить продукти самотньої бабусі — сусідки зверху. У новорічну ніч залишу під їхніми дверима подарунки, подзвоню і втечу.
***
На поверсі в нашому крилі 4 квартири. Щороку в новорічну ніч я виставляю на тумбочку коробку «Рафаелло». На листку маркером пишу привітання своїм сусідам, прикріплюю його на вхідні двері в крило, і… починається кругообіг ласощів в коробці! Сусіди пригощаються рафаэлками, кладуть в коробочку свої цукерки, вміст постійно оновлюється прямо до Старого Нового року.
Ось і зараз у мене приготований черговий шоколадний подарунок.
***
Коли була маленька, ми з сім’єю жили в квартирі на 11-му поверсі. Балкони в будинку відкриті. Дуже часто я брала поліетиленовий пакетик з ручками, прив’язувала його на мотузку і спускала вниз. Коли діставала, отримувала всякі смакоту у вигляді фруктів, шоколадок і клала у відповідь що-небудь від себе. Ось так ми дружно жили з сусідами нижніх поверхів, а мама постійно дивувалася, звідки береться їжа.
***
В нашу общагу заселився квартирант з дружиною. По виду зек зеком — грізний мужик з куполами на животі. Всі його побоювалися.
Стоїмо одного разу з ним на кухні, готуємо вечерю, він крутився біля плит, а потім запитує: «Ці духовки нормально печуть? Хочу дружині „Наполеон“ приготувати. Думаю, коржі пропечуться?»
«Наполеоном» потім пригостив.
***
Сусід більше року тому важив 130 кг. Почав ходити в спортзал, правильно харчуватися. Спочатку стебались над ним. Але ось, рік потому важить 75, підтягнутий. Дивлячись на нього, з чоловіком виключили жирне, борошняне. Ще через пару тижнів теж пішли в спортзал. Результат вже через 2 місяці в наявності. Загалом, зараз весь під’їзд веде ЗСЖ.
Сусіди прикрасили ліфт до Нового року
***
Живу одна, як-то міняла стелю на балконі. Трохи не вистачило, тому з краю прилепила дві плитки, які залишилися з минулого ремонту, — все одно не сильно помітно. Різні малюнки, природно, але якщо не дивитися на стелю, то нормально. Через тиждень дзвінок у двері — прийшов сусід, молодий чоловік, сказав, що його вікна виходять на ту сторону, де мій балкон, і що більше не може дивитися на ці різні плитки. З собою приніс торт, будматеріали і переклеїв стелю на балконі. Закохалася.
А ви добре живете з сусідами?
