село Сулость

0
103

Другою зупинкою в моєму велоподорожі навколо озера Неро стало село Сулость. Село на диво дуже красиве, у селі багато колоритних дерев’яних будиночків, але головною окрасою села зрозуміло є храм Андрія Стратилата.

Храм у селі Сулость добре видно з Ростова.

Мій шлях з Белогостиц в Сулость пролягав повз села Петрушино

І Ростовського гідровузла

Село Сулость

А ця будівля схоже на стару будівлю школи

Через село проходить траса Ростов-Іваново і чесно кажучи мені дуже шкода мешканців цього будиночка, адже по цій трасі яка проходить в лічених сантиметрах від будинку їздить багато як легкових, так і вантажних машин…

Храм Андрія Стратилата

Біля входу в хам розбиті квітники

У ХIV столітті місцевість, де нині розташувалося одне з найстаріших ростовських сіл Сулость, належало великому князю Димитрію Донському. Буваючи тут наїздами, у дитинстві, він жив в княжому теремі, спеціально збудованому з нагоди приїздів знатної особи. Був побудований дерев’яний храм в якому за переказами, ще юний Димитрій хрещений. Пізніше в цьому теремі жила дочка князя Софія. Кілька дерев’яних храмів змінилося на цьому місці через ветхість. Пізніше Сулостью володів ростовський князь Іван Іванович Лобанов, а в кінці ХVII століття князь Ф. Буйносов. З ХVIII століття село належало князівського роду Голіциних.
Кам’яний п’ятиглавий храм Андрія Стратилата з дзвіницею, який дійшов до нашого часу, будувався з 1777 по 1786 рік на кошти князя Андрія Михайловича Голіцина і парафіян. Храм був поставлений на повороті дороги, тому перед проїжджаючими розкривався храм у всій своїй красі. Широкий четверик, який об’єднав холодну і теплу церкви, має великі вікна по сторонах високих порталів, які надають храму вигляд споруди палацового. У ХІХ столітті четверик був надбудований, що порушило пропорційне єдність будівлі. Його початкову висоту відзначають апсида і трапезна (розширена в 1805 році), над якою височить пишна барокова двоярусна дзвіниця. Під час великої пожежі 10 квітня 1876 року згоріли дерев’яні сходи та підлога на дзвіниці. Дзвін у 300 пудів упав і проламав кам’яні склепіння, один з малих дзвонів розплавився у вогні.
Після Жовтневої революції до 1930-х років у храмі проходили служби, хоча не обійшлося і без експропріації церковних цінностей на користь держави в 1922 році. Храм був закритий у 1935 році. У радянський період у храмі був склад зерна, в більш пізній час у приміщенні зберігалася колгоспна картопля. У 1993 році церква була передана РПЦ. З 19 квітня 1994 року в Сулотский храм був призначений настоятель — отець Сильвестр (Лукашенко). Чималих зусиль потрібно відновити церкву і налагодити підсобне господарство. В наші дні прихід села Сулость є одним з найбільш відомих в окрузі.
Через дорогу від храму знаходиться пам’ятник загиблим у ВВВ

А це вже село Хожино

І під кінець пари видів на Сулость і Ростов з поля