Монумент «Робочий і колгоспниця» став силовому цілої епохи в історії СРСР.
«Робочий і колгоспниця» – один з видатних і відомих пам’яток монументального мистецтва колись великої країни. Ця воістину гігантська скульптура викликала справжній фурор не тільки на Всесвітній виставці в Парижі в 1937 році, але і завжди викликала непідробний інтерес у цілком звичайних людей. Адже цей колос і донині таїть чимало дивовижних історій як про метод його створення, так про те, що ж такого примітного можна знайти всередині грандіозного постаменту.
Монументальний символ Радянського Союзу (Листівка 1937 р., «Робочий і колгоспниця»).
Величезний монумент «Робочий і колгоспниця» був не тільки символом Радянського Союзу, але і впізнаваним брендом відомої кіностудії «Мосфільм», тому навряд чи знайшовся б людина на просторах неосяжної країни, який не знав про його існування. А створена вона була для подання молодої країни Рад на Всесвітній виставці ЕКСПО в Парижі в 1937 році і уособлювала міць держави, що йде великими кроками вперед.
Проект павільйону, створений для Всесвітньої виставки ЕКСПО в Парижі в 1937 року. Архітектор Б. М. Иофан.
Грандіозний проект будівництва павільйону і концепцію самої скульптури розробив архітектор Б. М. Иофан, який став переможцем в оголошеному конкурсі, а от в. І. Мухіна разом зі своєю командою, запропонувала найбільш прийнятний варіант втілення в життя велетенських розмірів скульптури.
Концепцію архітектора Б. М. Иофана втілила в життя Віра Мухіна з командою інженерів і робітників заводу ЦНИИТМАШ (1937 рік).
Хоча в первинному варіанті скульптор зображала молоду пару в напівоголеному вигляді, як би підкреслюючи первісність чоловіки і жінки, таким чином, пов’язуючи їх з античністю (прототипом послужила скульптурна група «Тираноубийцы Гармодий і Аристогитон»). На хлопця були штани, а на дівчині — спідниця. Але, природно, Мухіної запропонували їх «одягнути» і їй нічого не залишалося, як одягнути свою пару в тонкі сталеві тканини. Віра Гнатівна не даремно пішла на компроміс, адже саме ця робота і обезсмертила ім’я. Монумент був унікальний не стільки через його велетенських розмірів, а більшою мірою він здивував весь світ процесом складання і матеріалом, з якого був створений.
Монумент «Робочий і колгоспниця» створений з 5000 елементів, які закріпили на металевий каркас.
Адже дивлячись на цю велетенську скульптуру, здається, що вона монолітна, але це зовсім не так. Як виявилося, це збірна сталева конструкція, яка кріпиться до металевого каркасу. І це цілком зрозуміло, враховуючи те, що її створювали для установки за тисячі кілометрів від місця виготовлення.
Основою монументальної групи послужив металевий каркас, на який і були прикріплені близько 5000 деталей з нержавіючої хромонікелевої сталі. Це був ризик, адже ще ніхто не робив скульптури з такого сплаву. Але після деяких дослідів сумніви відпали, адже сталь являла собою дуже ковкий, податливий і гнучкий матеріал, який здатний зраджувати фізичне відчуття об’єму, при цьому не мутніє і не піддається корозії.
Всі деталі монумента закріплювалися з допомогою точкового зварювання на металевому каркасі (Монумент «Робочий і колгоспниця»).
Найбільша складність під час створення елементів всього монумента полягала в тому, що товщина стали була на півміліметра тонше, ніж … людська шкіра. Працювати з таким матеріалом на величезних площах було неймовірно складно, тому що будь-неточний рух при створенні потрібного вигину, викликало складання стали навпіл або сильну деформацію.
Скульптуру вирішили робити з нержавіючої хромонікелевої сталі, склад якої створив професор П. Н. Львів (праворуч).
Справедливості заради треба сказати, що це був експериментальний метод не тільки в якості використання такого складу стали, але і методу точкового зварювання деталей, який винайшов головний інженер дослідного заводу ЦНИИТМАШ – професор П. Н. Львів, згодом за ряд унікальних відкриттів удостоєний ордена Леніна. Знадобилося всього два місяці, щоб елементи велетенських фігур з філігранною точністю були створені величезною кількістю людей і відправилися в Париж на 28 платформах залізничного складу.
Величезну монументальну групу в Парижі зібрали за 11 днів (Монумент «Робочий і колгоспниця»).
І всього лише за 11 днів 25 осіб змогли зібрати цей унікальний монумент на спорудженому заздалегідь павільйоні, який і послужив потужним п’єдесталом для «молодої пари», що втілює піднесений рух вперед радянської держави. Біля її підніжжя складалося стійке враження, що ця парочка постійно знаходиться в русі, опираючись поривів вітру, прямуючи кудись вгору і вперед одночасно. Такий потужний оптичний ефект був досягнутий завдяки дивовижного сплаву сталі, продуманому оздобленню колгоспниці (розвівається спідниці і шарфа) і за допомогою наростаючих обсягів.
Завдяки розвівається одязі створюється оптичний ефект безперервності руху (Монумент «Робочий і колгоспниця»).
Примітно, але саме через шарфа розгорівся справжній скандал, адже багато номенклатурники ніяк не могли зрозуміти, навіщо сільської трудівниці настільки непотрібний атрибут гардероба. Дійшло навіть до того, що Мухіної довелося висунути ультиматум, адже саме цей шарф був потрібен для створення необхідної горизонталі всій монументальної конструкції, а також для створення необхідної ілюзії безперервності руху. Адже якщо його прибрати, то порушиться пропорційність всього монумента, тому що він об’ємний – по довжині рівно такий же, як і по висоті.
Стрімкий рух, філігранно створене з хромонікелевої сталі (Монумент «Робочий і колгоспниця»).
Завдяки наполегливості жінки це споруда і це приводило в захоплення всіх, хто наближався до нього. Багато очевидці цієї виставки говорили, що перебуваючи поруч з павільйоном, здається, що стоїш біля хмарочоса, хоча його висота в Парижі досягала всього лише 33 метри.
Так виглядали павільйон СРСР (праворуч) і Німеччини (ліворуч). (Всесвітня виставка в Парижі 1937 р).
І ще важливий факт – павільйон СРСР символічно розмістили навпроти гітлерівської Німеччини (до того часу Гітлер 4 роки був при владі) по обидві сторони Ейфелевої вежі. І коли німці дізналися про висоті радянського павільйону, було вирішено терміново збільшити свою споруду. Але споруджений орел на тлі наших трударів з серпом і молотом в руках, не тільки загубився, а взагалі виглядав безглуздо і став на багато років приводом для глузувань.
Павільйон СРСР на Всесвітній виставці в Парижі (фото 1937 р).
Указ про нагородження творців знаменитого комплексу для виставки в Парижі.
Унікальні кадри кінохроніки, які були зняті під час проходження Всесвітньої виставки в Парижі в 1937 році, можна побачити в наступному відео.
Природно, радянський павільйон мав грандіозний успіх і був удостоєний найвищої нагороди, а саму скульптуру після закінчення повернули до Москви, де вона й простояла майже 70 років перед Північним входом, але вже на Виставку досягнень народного господарства (ВДНГ).
У 2003 році статую «Робочий і колгоспниця» розібрали і відправили в НДІ сталевих конструкцій ім. В. А. Кучеренко на реставрацію (Монумент «Робочий і колгоспниця»).
Природно, час бере своє, якщо зовнішньої частини монумента нічого не загрожує, то металевий каркас до 2000 років зовсім вже проіржавів і вимагав капітального ремонту. Тому в 2003 році монумент розібрали і відправили у виробничу лабораторію при Центральному науково-дослідному інституті сталевих конструкцій ім. В. А. Кучеренко, де цілих шість років його відновлювали, хоча, за словами робітників, довелося замінити тільки 500 деталей з 5000.
Шість років знадобилося на повне відновлення пам’ятника (Монумента «Робітник і колгоспниця»).
До офіційного відкриття спеціально створили точно такий же виставковий павільйон, який був представлений в Парижі і висота його досягає 34,5 метра, як спочатку було заплановано Вірою Мухіної (висота постаменту, що знаходиться на ВДНГ становила лише 10 метрів). Також, на передній частині символу соціалізму і безперервного руху вперед встановили герб СРСР досить таки значних розмірів (3,5 м на 3,5 м), який кілька десятиліть зберігалася в запасниках. Тепер весь комплекс оточений оригінальними статуями атлетів, повністю повторюючи вигляд «Робочого і колгоспниці», представленого в далекому 1937 році.
Монумент «Робочий і колгоспниця» встановили на 34 метровий постамент, як і було задумано Вірою Мухіної (Москва ).
«Робочий і колгоспниця» стали символом і брендом кіностудії «Мосфільм» (Монумент «Робочий і колгоспниця»).
Мало хто знає, що в постаменті цього монумента знаходиться музейно-виставковий центр.
Підніжжя величезної скульптури «Робітник і колгоспниця» перетворили в музейно-виставковий центр (Москва, проспект Миру №123 Б).
Фойє музейно-виставкового комплексу «Робочий і колгоспниця» (Москва).
Природно, музей оформили в кращих традиціях соціалістичної епохи, але вже в сучасному прочитанні. Кожного, хто входить у цей комплекс зустрічає величезних розмірів фойє з мармуровими стінами, підлогою і прекрасними колонами, помпезними шкіряними диванами, бронзовими бра, фотографіями радянської епохи і макетом самого виставкового центру.
Центром постійно діючої експозиції є макет павільйону «Робітник і колгоспниця».
Всього ж в цьому незвичайному комплексі чотири поверхи, на кожний з яких можна потрапити як ліфтом, так і по пандусу, який виконує роль виставкових площ.
В музеї зібрана унікальна колекція скульптур і фотографій, які відображають життя радянського народу (Монумент «Робочий і колгоспниця»).
У виставковому комплексі створили невеликий кінозал і організували паризьке кафе (Монумент «Робочий і колгоспниця»).
Тут є невеликий кінозал, де можна подивитися документальний фільм про створення центру. На виставкових площах можна побачити фотографії, як творців цього грандіозного пам’ятника, так і етапи його будівництва і монтажу в Парижі, а потім у Москві.
На першому поверсі виставлені предмети і речі творців радянського павільйону в Парижі (Монумент «Робочий і колгоспниця»).
Також виставлені робочі записи, ескізи, замальовки, розрахунки та особисті речі головного архітектора Иофана і скульптора Мухіної, і багато іншого. Одним з головних і відвідуваних місцем всього комплексу, є чудове кафе «Париж». Природно, воно своїм інтер’єром і дивовижною атмосферою нагадує справжнє французьку кав’ярню тієї епохи.
Товари сувенірної лавки приваблюють відвідувачів своєю оригінальністю і національним колоритом (Монумент «Робочий і колгоспниця»).
На трьох поверхах постійно проходять різноманітні виставки та заходи (Монумент «Робочий і колгоспниця»).
На трьох поверхах проходять цікаві виставки та зустрічі, які не лише розповідають про те часу і досягнення, але і справжніх звершення російських вчених та інженерів в різних галузях, про яких не раз писалося на сторінках Novate.Ru.
