Зовсім недавно вийшов фільм про російську хіп-хопі Beef, який довгий час знімав репер Рома Жиган. Автор намагався показати глядачеві шлях, який пройшов російських реп — від андеграунду до комерційного успіху і стадіонів. Чи вдалося автору розкрити тему?
Мабуть, що навряд чи. Головний козир фільму — більше сотні учасників, з якими поспілкувався автор (більшу частину ми бачимо під час титрів). І це зіграло злий жарт, тому що фільм в якийсь момент перетворюється швидку зміну осіб, які говорять кілька фраз. Якщо Ви за російським репом не стежили, то з цього кіно отримати достатню кількість інформації про становлення жанру в Росії не вийде. Тут є обривки якихось перших виступів Касти, кліпи Децла, історії про скінхедів, проблеми з наркотиками, але все це відбувається дуже швидко. Акценти розставлено на користь персонажів, історії тут особливої немає. Фільм воєдино зв’язує сам Рома Жиган, який задає тему — ось він говорити про андеграунд, ось він говорить про успіх і стадіони, ось він говорить про баттли. І це сильна сторона фільму, тому що просто слухати коментарі реперів на тему «що для вас реп» було б дуже нудно. У фільмі є лінія хлопця, який носить шапку Onyx і бігає з зошитом від скінів, як би проходячи шлях російського репера через різні стадії розвитку жанру. Це теж непогана ідея, але не завжди працює. Є концертні виступи Noize MC, Oxxxymiron’а, Басти, Касти і чомусь Jah Khalib (чому він?!). Вибір на користь останнього в залі кінотеатру викликав несхвальний свист (воно й зрозуміло), але це ліричний відступ. Знову-таки у фільмі дуже багато дивних висновків і недомовленостей. Хто привіз реп в СРСР і коли це сталося? Реп став альтернативою панку і металу…дуже спірне твердження. Альтернативою року на початку 90х була електронна музика, це факт. На заході реп у своєму первозданному вигляді йшов рука в руку з незалежної рок сценою, тим же панком (про це можна дізнатися навіть з останнього фільму про художника Баскія). Чому у нас вийшла зворотна історія чи не вийшла? Історичний аспект — слабка частина, так як немає достатньої дослідницької роботи в цьому напрямку. Цікавий момент зі скінхедами — дика історія про хлопця, якого повісили за капюшон і все таке інше.
Резюмуючи все вищесказане, Жиганом була пророблена величезна робота (7 років зйомок), на екрані можна було побачити велику частину важливих представників російського репу, але деяких важливих персонажів все-одно не вистачає — Ринкові відносини, Антихайп, Pharaoh. Можливо, це через якихось конфліктів, а може все це буде у другій частині, яка вже заявлена. Ну і в цьому фільмі дуже багато банального. «Що для вас реп?». І пішло-поїхало…» — це культура», «це свобода», «це мене врятувало», «це унікальний жанр» і все таке інше. Підстав замість слова «реп» рок або техно, і все буде те ж саме. Але все-одно респект творцям! Культуру потрібно осмислювати і фільм Beef — непогана спроба це зробити. Сподіваюся, що далі буде більше.
