Син повеселив переказом Капітанської дочки
Після чергової двійки сина з літератури, мама відправила його читати «Капітанську дочку» з подальшим переказом.
Синку прочитав і прийшов переказувати. Спочатку все було нормально…
Доходить до другої глави: «Їхали вони по степу. Була заметіль, дорогу замело, вони заблукали. Стали замерзати. Але потім зустріли гея…»
Мама в легкому шоці: «Кого зустріли?»
Син: «Ну, гея, блакитного. Але він був доброю людиною, він показав їм дорогу…»
Мама хапається за серце і за книгу. Все по Пушкіну: герої їдуть в завірюху по степу, втрачають дорогу, а потім в заметілі з’являється мужик (Пугачов) і ямщик до нього звертається:
«Гей! Добра людина! Скажи, чи не знаєш, де дорога?»
Намалювати ілюстрацію до чотиривірші Пушкіна
Кажуть, одного разу сучасним першокласникам запропонували на уроці читання намалювати ілюстрацію до чотиривірші Пушкіна:
Кермо пухнасті висаджуючи
Летить кибитка завзятість.
Візник сидить на передку
У кожусі, В червоному кожушку.
Найбільш зрозумілими словами чотиривірші виявилися: «пухнасті», «сидить», «летить» і «підриваючи».
Кибитка була зображена у вигляді літального апарату. Чому? Ну, як же, російською ж мовою сказано – «летить», значить летить. У деяких дітей цей апарат мав кубічну форму. Мабуть через співзвуччя слів «кибитка» і «куб».
І ось летить по небу така кубітка і що робить, правильно – підриває. Кого? Кермо пухнасті. Хто такі «кермо»? Мабуть такі пухнасті звірі. Щось середнє за зовнішнім виглядом між бобрами і дроздами.
А поруч, неподалік від цього неподобства, сидить якась загадкова особистість і спокійно за всім цим геноцидом спостерігає – це ямщик. Причому, зображений він, сидячи на обручі (облучек – обручок, майже зовсім одне і те ж), в кожусі і балансує з лопатою в руках. Чому з лопатою? Він же ямщик – копає ями.
Сидить він на обручі, значить, з лопатою, на краю величезної ями, яку вже встиг благополучно викопати. Запитаєте, навіщо викопав? Зрозуміло навіщо – кермо ховати!
(з інтернету)
