Збройні сили СРСР середини 80-х років. Частина 2

0
508

Доброго дня шановні.
Сьогодні пропоную вийти на мікрорівень і розібрати структуру та ієрархію підрозділів збройних сил. Тим більше в коментарях не раз і не два стикався з нерозумінням даної теми. Тобто іноді не всі розуміють, що таке полк або рота і вже тим більше не беруть до уваги фактор часу та роду і виду військ 🙂
Давайте розбиратися разом.

Але для початку треба обов’язково позначити кілька важливих моментів. Перше — ми будемо говорити про структуру ЗС СРСР на середину 80-х років, та брати ідеальні можливості — без варіацій залежно від округів і територій. І так, звичайно,мова у нас піде про штат воєнного часу.

Як ви розумієте, жодна країна світу ніколи не тримає повні штати своїх збройних сил у невійськової час — це занадто дорого і абсолютно непотрібно. Тому більшість у ті роки (та й зараз) було так званих кадрированнх частин,тобто укомплектованих за штатами мирного часу — з офіцерським складом і технікою, але майже без рядового складу, яким вони повинні поповнюватись у воєнний час. Ми,повторюся,будемо говорити про ідеальних підрозділах,укомплектованих на 100 % за штатом військового часу.
Отже….

Відділення. В Радянській армії відділення — це найменша військове формування, що має штатного командира. Відділення командує молодший сержант або сержант. Зазвичай в мотострілецькому відділенні 9-13 осіб. У відділеннях інших родів військ чисельність особового складу відділення від 3 до 15 осіб. В деяких родах військ відділення називається інакше. В артилерії — розрахунок , в танкових військах — екіпаж.

Зазвичай відділення входить в склад взводу, але може існувати і поза взводу. Наприклад, розвідувально-водолазне відділення інженерного батальйону не входить ні в один із взводів батальйону, а безпосередньо підпорядковане начальнику штабу батальйону.

Наступний рівень — це Взвод.
Його складають кілька відділень. Зазвичай у взводі від 2 до 4 відділень, але можливо і більшу їх кількість. На чолі взводу варто командир в офіцерському званні — це мл. лейтенант, лейтенант або ст. лейтенант. Далі вже йдуть особливості.

Мотострілкові підрозділи поділялися за типом використовуваної техніки. Наприклад, у взводах на БТР-50 було три відділення по 12 чоловік, загальне число становило 37 (разом з командиром). У взводі на БМП-2 було за штатом 28 осіб. У кожному відділенні крім стрільців, зазвичай було по одному кулеметнику і гранатометчику. На весь взвод додавався один санітар і 1-2 снайпера. Озброєння складалося з автоматів АКМ, пістолетів ПМ(офіцер), кулеметів РПК, гранатометів РПГ-7, гвинтівок СВД і ручних гранат.

У взводі парашутно-десантних військ на БМД-1 і взводі морської піхоти на БТР-70 було за штатом 28 осіб, але при виконанні розвідувальних місій, чисельність скорочувалася до 15-18 осіб. На озброєнні використовувалися АКМС, РПГ-7Д, пістолети ПМ, кулемети РПКС, снайперські гвинтівки СВД-С і ручні гранати.

Танковий взвод міг бути як у складі танкового батальйону складається в танковому полку і тоді в ньому було три танка, або в складі танкового батальйону, що входить до складу мотострілецького полку і тоді в ньому було 4 танки. Оскільки відділенням в складі танкового взводу є екіпаж танка, то в залежності від типу танка в ньому могли бути 3 людини (Т-72) або 4 людини (Т-54). Загальна чисельність особового складу коливалася від 9 до 16 осіб залежно від роду військ і танків типу.

Кількість відділень (розрахунків) в артилерійському взводі і його загальна чисельність, коливалися в залежності від типу знарядь. Найчастіше в мінометних (2С4) взводах було 2 вогневих розрахунку по 5 чоловік, а у взводі гаубиць (2А36) — 3 розрахунку по 8 чоловік. Загальна чисельність коливалася від 10-12 до 25-27 людина. Винятком був протитанковий взвод, загальна чисельність якого доходила до 42 осіб. На озброєнні штатно стояло 6 ПТКР 9К11, 3 гранатомета СПГ-9М, 5 бронетранспортерів.

Ну і,нарешті, спецназ. У частинах Спп, військовий підрозділ еквівалентне взводу іменувалося групою, яка також включала в себе 3 відділення, загальною чисельністю від 9 до 18 осіб. Із-за специфіки розвідувально-диверсійних завдань, що вимагають підвищеної мобільності і скритності, відділення по 3-4 людини могли діяти цілком самостійно. Нерідкі випадки, коли групи Спп комплектувалися виключно офіцерами і прапорщиками. На озброєнні використовували широку номенклатуру піхотного озброєння різних типів, від автоматів АКС-У і пістолетів Стєчкіна з глушником, до ПТРК, ПЗРК або далекобійних снайперських гвинтівок залежно від характеру місії.

У кожного взводу своє призначення. Так, скажімо серед завдань мотострілецького взводу
Оборона 400 м по фронту, 300 м у глибину.
Наступ до 200…300 метрів
Йдемо далі і наступна структурна одиниця — це Рота. Кілька взводів складають роту. Крім того, в роту може входити і кілька самостійних відділень не входять ні в один із взводів. Наприклад, в мотострілецької роти три мотострілкових взводу, кулеметне відділення, протитанкову відділення. Залежно від роду військ чисельність роти може бути від 30-ти до 120-ти солдатів, які входять до складу 2-х – 4-х взводів. Так, чисельність танкової роти складає 31 – 40 осіб, а кількість військовослужбовців мотострілецької роти коливалася в межах 120-ти чоловік.

Рота на БТР-80 (110 осіб) складалася з групи управління (п’яти осіб), трьох взводів (по 30 осіб) та четвертого протитанково-кулеметного взводу (15 осіб). На озброєнні знаходилося 66 автоматів, 9 РПГ, 9 РПК, 3 СГД, 3 ПК, 3 ПТРК, 12 БТР. Рота на БМП мала аналогічні структуру і чисельність. Четвертий взвод був повністю кулеметним. На озброєнні знаходилося 63 автомата, 9 РПГ, 9 РПК, 3 СГД, 6 ПК, 12 БМП.
А ось парашутно-десантна рота мала у своєму складі 79 осіб на 11 БМД з дуже непоганим озброєнням.

Танкова рота Мотосрелкового батальйону — 13 танків Т-64
Танкова рота танкового полку — 11 машин Т-80.
Рота також є формуванням тактичного значення, а це означає, що військовослужбовці, які входять до складу роти, у разі ведення бойових дій можуть виконувати тактичні завдання самостійно, не входячи до складу батальйону. Найчастіше командує ротою офіцер у званні капітана, і лише в деяких підрозділах цю посаду займає майор. Також залежно від роду військ рота може мати і іншу назву. Наприклад, артилерійська рота називається батареєю, авіаційна – авіаційним ланкою, також раніше існувала ще і кавалерійська рота, яку називали ескадроном.
Вооруженные силы СССР середины 80-х годов. Часть 2 армия
Рота іменується по своєму роду військ (танкова, мотострілецька, інженерно-саперна, зв’язку)
Мотострілецька рота:
Оборона 1…1,5 км по фронту і до 1 км в глибину
Наступ: 0,5…1 км
Продовження слідує…
Приємного часу доби.