«Обережно, психолог!»

0
1

Про сучасної психології і «легких» тренінгах. Варто прочитати кожному

«Психологи – вороги роду людського» – бурмоче мій колега лікар-психіатр після розмови з новою пацієнткою. І я з ним згодна. Тому що одне з моїх місць роботи – психіатрична лікарня. Читаєш карти – серце кров’ю обливається. На ранніх етапах хвороби більшість роками ходили по психологічних консультацій, курсів, груп, тренінгів. Їх вчили «радіти життю» і як «позбутися від зайвих страхів і тривог». Хвороба, між тим, прогресувала. І ніхто з провідних групи або консультують психологів не побачив, що у людини душевне захворювання.
Проблема людей з душевним захворюванням в тому, що вони не розуміють, що з ними відбувається. При цьому людина відчуває, що з ним щось «не те» і починає шукати допомоги. Після радянських часів слово «психіатрія» залишається страшним, тому найчастіше йдуть до психологів. Весь жах у тому, що психологи цю область зовсім не знають і норму від патології не відрізняють. А принадність їх положення в тому, що вони ні за що не відповідають (лікар підсудний, психолог – ні!).
Я сама з психологів. І сьогодні я, як Павлик Морозов, виступаю противalma mater. Як партизанка, я підриваю авторитет професійного стану. Я маю на це право. Тому що знаю справжні розміри ущербності психологічного освіти. І наслідки цього.
«Осторожно, психолог!» жизненное
Багато років тому після інституту я потрапила на роботу в центр клінічної психотерапії. Навколо були суцільно лікарі психіатри, психотерапевти. Щоб увійти в роботу центру, я попросилася бути присутнім на прийомі. Після першого ж прийому вийшла розгублена. На консультації була жінка з 6-річним сином. Вона скаржилася, що дитина невгамовний, «з шилом в дупі». А психотерапевт, замість того, щоб розбиратися в атмосфері сім’ї, ставив питання про те, як протікали пологи, так як хлопчик їсть, так як спить… А потім направив дитину на енцефалограму. І пояснив мені: «Це внутрішньочерепний тиск. Треба лікувати першопричину, однією психотерапією тут не обійтися».
І тут же прочитав маленьку лекцію, суть якої зводилася до того, що у людини крім душі є ще і тіло з купою органів, захворювання яких впливають на психіку. Наприклад, при порушенні функції щитовидної залози людина стає дратівливою, з цим він до психолога і прийде. А словом «лінь» люди часто називають апатію, причинами якої може бути з десяток захворювань. У цих випадку без лікування основного захворювання робота психолога або психотерапевта безглузда. Ми цього не проходили.
Досить швидко я почала розуміти, що володію дивним набором поверхневих, розрізнених, багато в чому застарілих знань. І величезною кількістю примітивних схем і кліше. Я стала розуміти, що нічого не вмію. Нам не дали ремесла.
Авто-слюсар, закінчивши ПТУ, не тільки знає, де в машині мотор, де карбюратор і т. д., але ще і вміє це налагодити. Балерина після закінчення балетного училища вміє танцювати. А що вміють психологи? До якої роботи їх готують?
Наша психологічна «школа» славилася, коли займалася своєю справою – наукою. І псих. факи спочатку були покликані готувати науковців. Але в науку сьогодні йдуть деякі, можливо тому, що там не прогодуєшся. Більшість йде працювати з людьми – консультувати, вести групи. А для цього потрібен принципово інший набір професійних знань, так і інший рівень відповідальності.
Тоді, багато років тому, я зрозуміла, що мені треба перенавчатися, попросила про допомогу. І мені почали ставити мізки на місце. Минуло дуже багато часу, перш ніж пішло мерзенне відчуття безпорадності. І коли сьогодні я кажу: «знаю, вмію, можу», це не завдяки здобутій освіті, а всупереч йому…
Я вчилася ще при радянській владі. Але за всі ці роки так і не сформувалися чіткі вимоги – що повинен знати і вміти психолог. Немає поняття і про морально-етичних нормах, тому «не нашкодь» до психолога не відноситься.
«Осторожно, психолог!» жизненное
Програми підготовки психологів, по суті, не змінилися, зате змінився час. Після перебудови попит на фахівців цього профілю різко зріс. Сьогодні їх випускає майже кожен гуманітарний ВУЗ, крім цього величезну кількість різноманітних курсів. А проблеми все збільшується «касти» «людоведов» і «душелюбов» залишилися ті ж – некомпетентність, безвідповідальність.
Таким чином, у Великої Науки Психології, що має численних, гідних нащадків, зросла недолуга, малограмотна і дуже вперта «донечка», ім’я якої Вульгарна Популярна Психологія… Її улюблене заняття – «вішати локшину на вуха» і видавати домисли за дійсність.
У психології є достовірні знання, тобто перевірені науковими дослідженнями. І є величезна кількість теорій, висмоктані з пальця. Цими міфами і торгує непутяща «донечка». Як часто я відчуваю незручність і сором, коли чую коментарі та рекомендації психологів по телевізору або натикаюся на журнальні статті колег по цеху. Звідки вони це беруть? Наведу один всім відомий приклад: «дитина з неповної сім’ї приречений на проблеми». Та немає таких даних. Серйозних наукових досліджень на цю тему не проводилося! Зрештою, півсвіту зросла в неповних сім’ях, тому що кожен вік міг похвалитися парою, троечкой воєн. До речі, а що, з повних сімей всі виходять без проблем?
При цьому популярність психологічних послуг продовжує зростати. Як конкістадори 500 років тому кинулися завойовувати Америку, так полуграмотное плем’я психологів кинулося відвойовувати свій шматок на ринку житті. Найцікавіше, що серед них є люди порядні, щирі, щиро бажають вам допомогти… Шкода тільки, що в основній своїй масі малокомпетентні.
Важко уявити собі газету або журнал без сторінки психолога. По радіо консультують, по телебаченню лікують. Більшість ток-шоу, в кінцевому результаті, зводяться до грубої імітації психологічної допомоги. А ще безліч психологічних тренінгів, курсів і консультацій, де ви отримаєте чудові рекомендації: «як жити без внутрішніх конфліктів» (мені здається, легко – достатньо втратити совість); «як спіймати мужика» (маленького можна сачком, а великого – капканом); «як полюбити себе» (ой, це не інакше як про мастурбацію).
«Осторожно, психолог!» жизненное
Кондові поради, що стосуються родинних відносин, найчастіше зводяться до навчання маніпуляціям, типу: «треба кивати, а робити по-своєму». А суть рад полягає в тому, що родичам не можна довіряти, але з ними не треба сваритися. Тому треба хитрувати і умненько домагатися свого.
А яке розмаїття психологічних тренінгів! Глибинною опрацювання там немає і за короткий строк бути не може. Там інша мета – гроші. Тому приймати участь може 30, 50, та хоч сто чоловік. Відкрию професійну таємницю – у групі не може бути більше 12-15 чоловік. Робота з психікою і конвеєр – дві речі несумісні.
Втім, народ тренінги любить. На тренінги підсаджуються не гірше, ніж легкі наркотики. Життя особливо не змінюється. Натомість купується ілюзія швидкого вирішення проблем. І потусуватися є з ким. Незрозуміло, правда, при чому тут психологія – в перекладі «наука про душу»?
Яка там душа! Торгівля «щастям» у психологів йде не гірше, ніж у чаклунів. Не дарма ж найбільшим попитом користуються тренінги, де людей «роблять успішними». Коли про людину говорять, що він розумний, або талановитий, або професіонал високого класу, це зрозуміло. А успішний – це хто? У якого ні розуму, ні таланту, ні професіоналізму – зате зміг грошей «настричь»?
Найстрашніше, що в нашій країні, щоб вести психологічні тренінги, ніяких спеціальних знань не потрібно. Виявилося, ця дивовижна годівниця, де працювати можна, спираючись на власні вигадки, домисли, інтуїцію, життєвий досвід. У стоматології це, мабуть, не «прокотить», а в психології можна. Тому з’явилися «самородки» від психології.
На одній із психологічних тусовок я зіткнулася з подібним «метром». На обкладинках його книг написано «відомий психолог, автор численних бестселерів» і «творець унікальної методики». Через 5 хвилин розмови з’ясувалося, що дядько не знає елементарних речей, що освіта у нього зовсім інше, мало того, що за всі ці роки активної психологічної діяльності», він так ніяких знань з психології і не придбав.
В психіатричній лікарні, де я працюю, кожен п’ятий проходив його тренінги. Ці тренінги «вздрючивают» емоції, що для психіки багатьох людей є і небажаним, і просто небезпечним. Спробувала пояснити йому це. Він анітрохи не зніяковів, навіть не зацікавився. Підняв на мене порожні очі і спокійно відповів: «Поки що платять – нехай ходять».
Краще б він пішов в кілери. Хоча стільки, скільки він має від психології, кілером не заробити. Успішна людина!
Напевно, не можна так огульно лаяти весь ринок психологічних послуг. Звичайно, є відмінні, грамотні професіонали, відповідальні за свою роботу. І коли життя зіштовхує мене з ними, я радісно дивуюся і кидаюсь дружиться. Шкода тільки, рідко, дуже рідко це відбувається…
* * *
Ні, я ні в якому разі не виступаю в ролі судді або спасителя людства. Але для мене за кожним випадком безграмотність та безвідповідальність стоїть жива людина.
У нас в лікарні лежить молода жінка. Вона хрипить, тому що у неї обпалена гортань – наслідок невдалого суїциду. А перед цим довго ходила до N. до S. проходила тренінги в центрі «///»… Її мати з подивом каже мені: «Але ж вона весь час ходила на психологічні заняття. Що ми не так зробили?»… І що я можу їй відповісти?

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here