Італійська діва Моніка Беллуччі — мрія мільйонів чоловіків. Сексуальна і граціозна, Моніка стала не тільки сучасним символом Італії, як колись її знамениті попередниці начебто Софі Лорен і Джини Лоллобриджиди, але і втіленням жіночності.
Моніка Беллуччі народилася в невеликому італійському містечку Чітта-ді-Кастелло у звичайній родині. Її тато займався сільським господарством, а мама була маловідомою художницею. Сама Моніка про запаморочливій кар’єрі актриси або моделі не мріяла. Навпаки, Беллуччі, усвідомивши свою привабливість ще в ранньому віці, хотіла всім довести, що вона розумна, може добре вчитися, та ще й стати успішним юристом.
Багато пізніше в одному з інтерв’ю Моніка заявила, що їй завжди мало бути просто красивою жінкою. «Коли люди бачать гарненьку жінку, вони думають, що вона повинна бути тупий, — говорить зірка. — Коли мені було п’ятнадцять-шістнадцять років, я завжди намагалася довести, що у мене є мізки!»
Правда, щоб вчитися на юридичному факультеті потрібні були не тільки горезвісні мізки, але ще і гроші, яких у батьків Моніки Беллуччі не було. Тоді дівчина вирішила заробити їх сама, тим більше що зовнішність дозволяла їй зніматися в рекламі, при цьому не витрачаючи надто багато часу і встигаючи на заняття. Так майбутня зірка збирала гроші на надходження в університет Перуджі, готувалася до іспитів і паралельно працювала. Однак солодке життя і несподівано великі гонорари сплутали плани Моніки — вона отримала вигідну пропозицію від міланського модельного агентства укласти з ним контракт і переїхала в Мілан, кинувши навчання. Так і почалася її карколомна кар’єра.
Все сталося якось само собою — мрії про кар’єру юриста залишилися десь у далекому минулому, а Моніка занурилася в такий вабливий світ світського життя Мілана — вона стала знайомитися з дизайнерами, відвідувати вечірки і зніматися для провідних глянцевих журналів на кшталт Elle і Vogue…
Тоді ж її помітив знаменитий дизайнерський дует Стефано Доменіко Дольче і Габбана, з якими Моніка співпрацює донині. Красуня стала не тільки музою і головною зіркою рекламних кампаній італійського бренду, але близькою подругою дизайнерів.
Не просто модель
«Мене запросили зніматися не тому, що я така неймовірна актриса, а тільки з-за того, як я виглядаю», — ось так самокритично Моніка згадує про роль у фільмі Френсіса Форда Копполи «Дракула», яку оскароносний режисер запропонував їй в 1992 році. Акторська кар’єра Беллуччі почалася одразу з співпраці з метром — вона ніколи не знімалася в серіалах і не доводила продюсерам, що чогось вартий. Просто Беллуччі-модель помітили за її красу, а потім з’ясувалося, що вона ще й талановита — багато складні драматичні ролі давалися їй з легкістю. Згадаймо хоча б її гру у фільмі «Малена» або страхітливі сцени з «Незворотності».
Акторська кар’єра Беллуччі різко пішла в гору, зірка не встигала приймати пропозиції, в рік виходило по кілька фільмів з її участю: «Квартира», «Доберман», «Стрес», «Поганий тон», «Яким ти мене хочеш», «Компроміс»…
Сама Моніка до своєї гри відноситься як найсуворіший критик. Приміром, красуні не подобається, як вона виглядає в кадрі, і вважає, що камера її «не любить».
«Я навіть не знаю, чому екран мене так збільшує. І не тільки моє тіло, але і моє обличчя. У мене насправді таке маленьке обличчя», — говорить Беллуччі. Втім, слова цієї жінки сприймати буквально не варто — Моніка людина дуже іронічний, з хорошим почуттям гумору. «Італійська богиня» знає, з яким пієтетом весь світ ставиться до її зовнішності, і періодично тужливо зітхає: «Ох, нам, красуням, так нелегко…»
Ох вже цей Венсан
У 1996 році Моніка Беллуччі зіграла у фільмі «Квартира» з французьким актором Венсаном Касселем… На знімальному майданчику почався їх пристрасний роман, а пізніше і шлюб, і творчий союз… Правда, відносини Моніки і Венсана завжди здавалися дивними. Вони багато працювали разом, проте воліли жити окремо, іноді навіть на різних кінцях світу.
Дамський угодник Венсан Кассель завжди знаходив таку модель відносин привабливою: «Що значить — побудувати стосунки? Ми нічого не будуємо! Ми просто живемо, як нам подобається, і ні в чому не обмежуємо один одного. Сьогодні подорожуємо разом, завтра роз’їжджаємося в різні кінці планети. У розставання і зустрічах стільки романтики!»
Романтика романтикою, а у пари підростали двоє дітей, у той час як вони не поспішали придбати загальним сімейним гніздечком. Моніка в одному з інтерв’ю говорила: «Я італійка, а значить, сім’я для мене важливіше всього!» А потім сама собі суперечила, розповідаючи, що у них з чоловіком мало спільного: «Ми з Венсаном ніколи не обговорюємо роботу один одного, тому що належимо до різних світів. Він не знає моїх друзів, я не знаю його. Звичайно, іноді ми покидаємо свої раковини і починаємо робити щось разом, але все одно при цьому залишаємося істотами з двох різних планет!»
А в 2013 році Моніка і Венсан і зовсім засмутили своїх шанувальників, оголосивши про розлучення після 14 років такого дивного шлюбу! Тоді актриса чесно зізналася, що переживає подібне вперше: «Давно я не була одна, без чоловіка…»
Втім, Беллуччі раніше не заперечує, що їх з колишнім чоловіком пов’язує дуже багато. Актриса філософськи зауважує: «Любов не зникає. Вона продовжує жити, просто приймає іншу форму…»
Дякую
Цитати фантастичної жінки – Моніка Беллуччі
Без перебільшення Моніка Беллуччі — чудова актриса і одна з найкрасивіших жінок на Землі. Вона не перестає надихати дизайнерів, знімається в кіно і отримує задоволення від життя
Пропонуємо Вашій увазі мудрі цитати цієї фантастичної жінки як доказ того, що зовні красивий чоловік може мати і прекрасну душу.
— Краса для жінки стає проблемою тільки в двох випадках: коли її немає і коли немає нічого, крім краси.
— Відчувати внутрішній комфорт — це не те, як ти виглядаєш зовні, а те, як ти відчуваєш всередині. Я щаслива людина, тому що випробувала багато любові по відношенню до себе — у мене дуже велика родина.
— Всякій жінці подобається бути коханою.
— Справжні моменти задоволення в моєму житті — це коли я їм в компанії своїх друзів.
— Про красу не можна говорити як про якийсь вантаж. Це несправедливо. Краса — великий шанс, за це можна тільки дякувати. До того ж вона пройде, треба лише зачекати. Як сказав хтось розумний, її дії відводиться лише три хвилини, а потім ти повинен зуміти втримати на собі погляд.
— Не треба ненавидіти людей, які заздрять, тому що вони визнають, що ти краще.
— Що я буду робити, коли постарію і моє відображення в дзеркалі більше не буде радувати? Те ж, що робила моя мама. Я не буду дивитися у дзеркало — я буду дивитися на своїх дітей.
— Нам усім необхідні ілюзії. Саме тому ми любимо кіно.
— Я завжди кажу молоденьким дівчатам: «Навчіться любити своє тіло!» Адже ідеалу не існує, і абсолютно очевидно, що жінка з формами не менш прекрасна, ніж худенька дівчина. Просто потрібно навчитися приймати себе такою, яка ти є.
— Жіночність — це гармонія, природність і чуттєвість.
— Я ніколи не буду худий. Я по натурі досить лінива. Люблю поїсти. Я справжня — така. І не має наміру ставати несправжньою.
— Треба бути поблажливими. Адже хто ми такі: безумці, які намагаються утримати рівновагу на кулі, який і сам, крутячись зі страшною швидкістю, подорожує по Всесвіту. Хто в таких умовах може бути досконалим?
— Недавно дочка сказала мені: «Мамо, я хочу бути як ти. Я не хочу працювати. Я хочу бути мамою, і, коли я виросту, працювати буде моя дочка». Це просто чудово: вона не вважає, що я працюю!
— Час все руйнує. Припустимо, у вас є гарне червоне яблуко. Пройде зовсім небагато часу, і воно зморщиться, в ньому будуть кишіти черв’яки. Ось так само і з людьми.
— Ні за що б не хотіла, щоб мені знову було 20.
