Влаштовувати дітям»дні психологічного розвантаження» іноді просто необхідно!
Кеті Бінгема-Сміт, мати трьох дітей, блогер, розповідає про своєрідний прийом «психологічного розвантаження», в тому числі і для дітей. Менш гнучкі батьки жахаються: «Як це — не піти в школу?», забуваючи про те, що школярам теж потрібні тайм-аути.
Прийом «психологічного розвантаження» для дітей
«Я не можу, мамо!»Навіщо дітям «відгул»?
Що кажуть психологи з цього приводу
«Я не можу, мамо!»
Коли мої діти були молодші, я возила їх в школу. Пам’ятаю, як одного разу старший син нашвидку чмокнув мене в щоку, вискочив з машини і побіг до друзів. Але моя дочка, яка тоді була в першому класі, залишалася нерухомою. Очі її були повні сліз, вона весь ранок просила залишитися вдома. Я сказала їй, що вона не хвора, що відразу повеселеет, коли прийде в школу, але вона відповіла, що ні, краще їй не буде. Я подумала, що побачивши, як брат біжить у клас, вона підбадьориться і послідує його прикладу, як це траплялося раніше. Однак я помилялася. Вона не зрушила з місця, коли я попросила її поквапитися, вона сказала: «Я не можу піти в школу. Я так втомилася, мамо. Я не хочу йти.» Вона ридала, прикриваючи обличчя рукавичками, навіть не дивилася на мене. Я зрозуміла, що в такому стані дитина не зможе провести в школі 6 годин. І я вирішила, що сьогодні на уроки вона не піде.
Фізично дочка не була хвора. Вона не скаржилася на біль, вона з’їла звичайний сніданок. Тим не менш, вона заявляла, що сьогодні їй «просто треба побути вдома». Так ми і вчинили. Залишилися вдома і влаштували «день психологічного розвантаження».
Я трохи відчувала себе винуватою і думала: може, треба було її все одно змусити? Адже вдома вона досить швидко повеселішала, подивившись мультик про Шрека і поївши супу. Потім вона грала весь день у своїй кімнаті. Я думала, що створила прецедент і тепер вона весь час буде хотіти пропускати школу. Всі мої страхи і почуття провини зникли на наступний ранок, коли дочка вчасно вийшла з кімнати, бадьора і готова їхати на заняття.
З тих пір я дозволяла моїм дітям влаштовувати собі «дні психологічного розвантаження», коли я бачила, що це необхідно. Я ніколи їм не говорила (інакше вони б просили мене дозволу не йти в школу щотижня), але як їх мама, я вирішила залишати за собою право тримати їх вдома, якщо я бачила, що їм це потрібно.
Навіщо дітям «відгул»?
Я думаю про те, скільки разів я сама відчувала себе вибитим з колії, не знаючи чому. Тепер я розумію, коли потрібно взяти паузу і призначити день для відновлення сил. Моє психологічне здоров’я дійсно залежить від цього, день відпочинку — хороший засіб від неминучого стресу, супутнього нашого напруженого життя.
А хіба діти — інші? У них теж бувають дні, коли вони відчувають себе переповненими напругою, але діти не можуть зрозуміти, що це за відчуття втоми, вони не можуть вам пояснити свій стан. Якщо ви дозволяєте малюкам влаштовувати «дні психологічного здоров’я», ви показуєте, що довіряєте їм і знаєте, що для них добре.
Такий прийом також вчить їх прислухатися до власного тіла і розуму, вчить розпізнавати, коли потрібно просто пройти через щось, а коли взяти паузу. При цьому діти, може, і не мають симптомів фізичного нездоров’я, але їм може бути просто необхідна психологічна підзарядка.
Що кажуть психологи з цього приводу
Я знаю, що багато батьків і багато експертів підтримують таку філософію. Дженніфер Хартштейн, психолог і колумніст в US News, пише: «Один з п’яти дітей у віці від 13 до 18 років має одну з проблем психологічного здоров’я».
Ми, дорослі, вважаємо, що у дітей взагалі немає проблем, у них же дитинство — щаслива пора. Але думати про їх психіці потрібно, як і потрібно давати їм інструменти для відновлення. Хартштейн підтримує ідею «днів психологічного розвантаження», якщо ваша дитина демонструє такі симптоми: депресія, перевантаження, фрустрація, ізоляція, уникнення школи та/або виконання домашніх завдань.
Доктор Хартштейн каже: «Дні психологічного розвантаження потрібні для того, щоб набратися енергії та зосередитися на розслабленні, а потім на те, щоб знову «згрупуватися» для продовження діяльності». Тому нехай дитина проведе день «відгулу» в якомусь здоровому занятті, яке наповнить його силами.
