Майбутнє, яке так і не настало: яким вчені минулого бачили сучасний техносвіт

0
231


Так вже влаштована, що наше уявлення про майбутнє відштовхується від дійсності. Якщо уявити, яким буде світ через сто років, то можете не сумніватися, що для нащадків ваше бачення виявиться наївним. Досить просто подивитися, який люди бачили життя в 21 столітті буквально кілька десятків років тому.
Багаторівневий паркінг
Будущее, которое так и не наступило: каким ученые прошлого видели современный техномир
«Техніка молоді», 1975.
У популярному радянському журналі «Техніка молоді» часто публікувалися незвичайні футуристичні проекти майбутнього. Так, у 1975 році на обкладинці журналу красувалася незвичайна багаторівнева парковка для автомобілів, яка за формою нагадувала велетенський вулик. Автомобілі піднімалися на потрібний поверх на спеціальному ліфті і займали певне паркувальне місце-комірку.
«Ліфт» в космос
Будущее, которое так и не наступило: каким ученые прошлого видели современный техномир
«Техніка молоді», 1959.
У 1959 році все в тій же «Техніки молоді» фізик Георгій Покровський запропонував незвичайний проект «космічного ліфта. Натхненний ідеями Ціолковського Покровський докладно описав модель гігантської споруди заввишки до 160 кілометрів і діаметром підстави в 100 кілометрів. За задумом автора величезні аеростати заповнені воднем могли транспортувати вантаж за межі стратосфери.
«Літаючі острови» Венери
Будущее, которое так и не наступило: каким ученые прошлого видели современный техномир
«Літаючі острови» Венери.
У 1971 році, натхнений перспективою колонізації планет інженер і письменник-фантаст Сергій Житомирський запропонував амбітний космічний проект під назвою «Літаючі острови» Венери. Після того, як люди освоять пілотовані польоти на Венеру, на планеті планувалося спорудити масштабні ширяють острови, які б утримувалися у повітрі за рахунок гігантських пропелерів. У кожному такому острові були б житлові приміщення, індустріальні будівлі і парки. Щоб створити сприятливу атмосферу для життя та вирощування рослин споруда покривалося сферичною оболонкою.
Стенфордський тор
Будущее, которое так и не наступило: каким ученые прошлого видели современный техномир
Стенфордський тор.
Футуристичні архітектурні проекти пропонувалися не тільки в СРСР, але і в США. У 1975 році NASA висунуло концепцію створення космічного поселення, виконаного формі тора. Тор — це кільце діаметром у кілька кілометрів, в якому повинні були розміститися від 10 до 140 тисяч жителів. Щоб залишатися на єдиної траєкторії тор повинен був обертатися навколо свої осі з частотою один раз в хвилину. У центрі кільця встановлювалися гігантські сонячні батареї, а у внутрішній частині самого кола планувалося створити штучну атмосферу і розмістити житлові приміщення.
Будинок майбутнього «Монсанто»
Будущее, которое так и не наступило: каким ученые прошлого видели современный техномир
Будинок майбутнього «Монсанто».
«Монсанто» — це атракціон, який стояв у Діснейленді з 1957 по 1967 рік. Будівля незвичайної форми з панорамними вікнами було побудовано компанією Monsanto Company для демонстрації концепції майбутнього житла. Споруда була цілком виконано з пластика і мало набір фантастичних на той час технологій «розумного» будинку, таких як контроль мікроклімату та управління побутовими приладами за допомогою голосу.
Телевізор на зап’ясті
Будущее, которое так и не наступило: каким ученые прошлого видели современный техномир
Телевізор на зап’ясті.
У 1960 році в щотижневому випуску коміксу «Ближче, ніж ми думаємо» були представлені незвичайні годинник з екраном. На думку автора коміксу люди в недалекому майбутньому зможуть дивитися улюблені телепередачі в будь-якому місці, достатньо лише підняти руку. Якоюсь мірою він був правий, адже намальований шістдесят років тому гаджет дивним чином схожий на сучасні «розумні» годинник.
Місто-гребля
Будущее, которое так и не наступило: каким ученые прошлого видели современный техномир
Місто-гребля.
У середині 1970-х років радянський архітектор Казимир Луческой висунув ідею створення міста-греблі в Беринговому протоці. Сама концепція плавучих живих магістралей могла вирішити проблему пересування між країнами, розділених протоками. В даному випадку гребля поєднала б Азію і Північну Америку. Крім безпосередньо на будівництві доріг також повинні були розташовуватися житлові дерев’яні будинки.