Незважаючи на свою назву, КНДР залишається одним з останніх оплотів комунізму на нашій планеті. Всьому світу мало що відомо про тамтешні події і життя в цій країні.
А чи є там власний автопром? Як не дивно, але так. Більш того, на території Північної Кореї працюють цілих 7 заводів, які випускають легкові автомобілі, вантажівки, тролейбуси з трамваями і величезні кар’єрні машини.
Відразу треба відзначити, що більша частина транспорту, мандрує дорогами республіки – старі радянські і європейські моделі. Там легко можна зустріти «Волгу» ГАЗ 69, а так само 40-річні Мерседеси. До речі, в середині 70-х років, корейці замовили партію Volvo у Швеції, і досі не розрахувалися за них. Борг в 330 мільйонів доларів так і висить.
Sungri – автомобільний завод з міста Токчхон. Раніше, був самим потужним підприємством галузі. Випускає все, починаючи від легковиків і закінчуючи автобусами або позашляховиками. Зрозуміло, велика частина моделей – клони радянських і німецьких автомобілів.
Першою ластівкою заводу став «Ачхимкот» (Квітка зорі), який є копією нашої ГАЗ – М20 «Перемога». Разом з нею, скопіювали й ГАЗ – 69. Тут «козлик» отримав назву «Сынни-4.25».
До речі, не варто думати, що корейці досі їздять тільки на машинах, які придумали наші конструктори півстоліття тому.
Це ж підприємство випускає і «Кэнсэн-88», який став місцевою версією легендарного Mercedes-Benz W201 з середини 80-х, тільки набагато гіршої якості. Та й комплектація далека від оригіналу.
На таких машинах їздять поліцейські і чиновники середньої ланки. А початківцям держслужбовцям покладено «Чаджу» (Незалежність) – клон стародавнього Volkswagen Passat.
З вантажівками така ж картина. Трудовий народ їздить на ГАЗ-63, який випускається з 1961 року і ГАЗ-51. Останній отримав тут назва «Сынни-58».
Pyeonghwa Motors – новий гігант автомобільної індустрії КНДР. Саме він змістив завод Sungri з позиції лідера, обігнавши його за обсягами виробництва. Цікаво, що «Пхенхва Моторс» є спільним дітищем компаній з північної і південної Кореї. Тобто, війна війною, а бізнес за розкладом.
Спеціалізується підприємство на випуск цивільних автомобілів – седани, хетчбеки, кросовери, мікроавтобуси і пікапи. Більшість машин, це застарілі моделі Кіа, або китайських марок, серед яких Brilliance і т. д.
Скажімо, ось цей Pyeonghwa Pronto GS підозріло схожий на Kia Sorento першого покоління. А маленькі вантажівки і мінівени Pyeonghwa Paso 990 скопійовані з автомобілів BAW.
Дивно, що цей завод ще вішає свої рекламні плакати по всій Північній Кореї, правда незрозуміло для кого, якщо просто так машину купити практично нереально. Але про це пізніше.
Є ще Пхеньянський тролейбусний завод – найбільший виробник тролейбусів і одне з найбільш просунутих підприємств в країні. Принаймні, останні їх моделі не забирають у ностальгію за 70-х і 80-м рокам минулого століття. Все досить сучасно і якісно.
Більш того, в 1989 році радянський уряд навіть хотів закупити партію 12-метрових тролейбусів для роботи в Хабаровську. Але не зрослося.
Інші заводи збирають великі самоскиди, вантажівки трамваях з автобусами. З них, давайте відзначимо Завод імені Кім Чон Тхе, який досі штампує чеські трамваї Tatra KT4, але модернізовані.
Багато в КНДР машин? Дуже мало. На 1000 осіб припадає 0,22 автомобіля. Один з самих низьких показників в світі. Більшість пересувається на велосипедах. Щоб купити власний автомобіль, потрібно бути по-справжньому багатим і зі зв’язками.
Але це півбіди. Щоб отримати водійські права в Північній Кореї, треба 2 роки відпрацювати механіком, а потім декілька місяців ходити в автошколу, і проводити там цілий день.
